За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
В Івано-Франківській громаді працюють 54 комунальні заклади загальної середньої освіти. З них п'ять з вересня 2027 року матимуть статус наукових та академічних ліцеїв. Вони будуть розраховані для учнів середньої ланки та старшокласників. Решта шкіл працюватимуть як гімназії, де навчатимуться діти до 9 класу.
Як відбуватиметься навчання у старшокласників, чи вистачить приміщень для учнів старшої школи, чого очікувати школярам і вчителям від завершального етапу реформи "Нової української школи" в інтерв'ю Суспільному розповіла директорка департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступниця міського голови Вікторія Дротянко.
Далі — пряма мова.
Вікторія Дротянко. Суспільне Івано-Франківськ
— Які школи стануть ліцеями, а які гімназіями?
— Орієнтуючись на статистику за останні п'ять років, місто вирішило поки що затвердити п'ять ліцеїв. З 2023 року ми маємо два наукові ліцеї: науковий ліцей імені Миколи Сабата, що розташований на Пасічній, та Івано-Франківський науковий природничо-математичний ліцей імені Івана Пулюя в центрі міста. Тобто діти, які в старших класах хочуть пов'язати своє життя з наукою, обиратимуть ці заклади.
Ще три ліцеї будуть академічними. Ми обирали заклади, які не мають початкової ланки. Це — ліцей імені Романа Шухевича та ліцей № 2. Реформа "НУШ" передбачає, що старшокласники з 10 по 12 класи не перетинатимуться з початківцями. Тому вирішили робити з цих закладів академічні ліцеї, адже тут не було початкової школи.
Проте є один виняток, де будуть учні з 1 по 12 класи — це ліцей № 5. Заклад має міжнародну угоду з Німеччиною з вивчення німецької мови, підписану у 2014 році та затверджену Верховною радою. Завдяки цьому ліцей зберігає повний цикл навчання. Усі решта шкіл називатимуться гімназіями й складатимуться з початкової школи — з 1 по 4 класи, та основної — з 5 по 9 класи. У гімназіях плануємо організувати навчання у першу зміну.
Івано-Франківський ліцей імені Миколи Сабата (Українська гімназія № 1). Суспільне Івано-Франківськ
— Що зміниться для старшокласників?
— У старшій школі учні навчатимуться три роки. Вони мають обрати, де хочуть здобувати освіту: у профільних ліцеях, коледжах чи професійних ліцеях. Історично склалося, що лише 50% дітей, ще до війни та реформи НУШ, "доходили" до 10 класу. Тобто, скажімо, дев'яті класи закінчує 3 тисячі дітей, а в 10 клас йде 1,5 тисячі учнів. Тож на майбутнє під цю кількість дітей плануємо відкривати 60 старших класів. Проте ліцеїв у деяких мікрорайонах не буде, зокрема на Каскаді.
Ми хотіли зробити академічні ліцеї на базі нинішніх № 19 та № 25. У ліцеї № 19 — найменша кількість "першачків". Однак учителі й батьки висловили занепокоєння, тому вирішили забрати ліцей № 19 з плану мережі. Цей заклад і ліцей № 25 залишаться гімназіями, де навчатимуться діти з 1 по 9 класи. Водночас ми розглядаємо можливість відкриття академічного ліцею у мікрорайоні Каскад не з теперішніх закладів, а з майбутніх. Такий ліцей потрібен, щоб діти мали можливість продовжити навчання у 10-12 класах.
— Чи вистачить приміщень у ліцеях?
— Гіпотетично потрібні будуть ще ліцеї для 10-12 класів, але треба знайти для них приміщення. Можливо, поступово виводитимемо п'яті або шості класи, якщо буде така необхідність. Це — запасний варіант.
— Яка різниця між науковими та академічними ліцеями?
— Яким має бути академічний ліцей, можу сказати поки що в загальному, адже уряд ще не надав законодавчої бази, яка визначатиме порядок їхнього створення. Відомо, що це — профільна освіта. Предмети складатимуть для конкретного напряму, наприклад STEM-освіти. Це освітній підхід, що інтегрує ці чотири галузі для розвитку критичного мислення, креативності та навичок розв'язання проблем через практичне застосування знань чи гуманітарного профілю.
Звісно, будуть базові дисципліни: математика, українська мова, історія, але в меншій кількості, ніж профільні предмети. При цьому учень матиме можливість змінити профіль навчання впродовж 10 класу. У цьому разі директор закладу зможе переформатувати класи й перерозподілити дітей на паралелі.
Наразі кожен заклад вже обрав профіль, проте без офіційної документації не можемо сказати, якого профілю будуть наші академічні ліцеї. Звісно, закриємо всі напрями: мистецтво, STEM-освіта, мова та інші. До речі, є ще приватні заклади, які також можуть навчати учнів 10-12 класів.
— Як дев'ятикласники вступатимуть у 10 класи?
— Сподіваємося, що буде плавний перехід, щоб не створювати стресів. У наукових ліцеях вже є вступ на конкурсній основі — тести та екзамени з різних предметів. Що стосується академічних, думаю, вступ буде на рівні співбесід, бо дитина зможе згодом змінювати профіль. Який сенс їй складати іспити при вступі на математичний профіль, якщо вона потім передумає і піде навчатися в іншій сфері? Гадаю, що не буде ніяких вступних моментів.
Учні ліцею імені Миколи Сабата на уроці. Суспільне Івано-Франківськ
— Чи буде скорочення педагогів?
— Ми не хочемо звільнень і скорочень. Тому зробимо все, щоб учитель, який викладав, наприклад, у 10-11 класах і з 2027 року матиме учнів тільки до дев'ятого, зберіг роботу. Змінимо навантаження. Можливо, у нього буде менше годин, але про звільнення мова не йтиме. Ми наголошуємо всім керівникам шкіл, що вони мають зберегти вчителів, а не звільняти їх. Водночас директори матимуть право розглядати звільнення, якщо вчитель не виконує навчальну програму.
— Як зміниться матеріально-технічна база ліцеїв?
— Обіцяють виділити гроші на заміну матеріально-технічної бази, адже мають бути лабораторії з фізики, біології, географії, історії. Кабінети облаштовуватимуть за європейським принципом: замість парт на 30 учнів — окремі столи, за якими п'ятеро-шестеро дітей виконуватимуть різноманітні лабораторні завдання. Столи мають бути однотипними. У ліцеї імені Романа Шухевича вже почали готувати класи згідно з новим брендбукомнабір рекомендацій щодо візуального стилю компанії чи установи з прикладами та ілюстраціями. Частину робіт фінансує уряд, а дофінансовуємо з міського бюджету. Всі академічні ліцеї в країні мають бути за одним зразком.
— Чи зможуть навчатися в академічних ліцеях учні з приміських сіл?
— Усі школи у 18 приміських селах стануть гімназіями, де навчатимуться учні з 1 по 9 класи. Ті діти, які захочуть продовжити навчання в школі, їздитимуть у ліцеї міста. За потреби уряд забезпечить шкільним автобусом. Крім того, наше місто організувало безкоштовний проїзд для всіх учнів 1-11 класів за карткою "Галка".
— Які переваги та недоліки реформи шкільної освіти?
— Хотілося б не так швидко її впроваджувати під час повномасштабної війни. Є, до прикладу, багатодітна мама, яка має декількох дітей і їй незручно одного в один заклад вести, другого — в інший, а за третього думати, чи він доїхав до свого закладу. На додачу маємо вакантні місця педагогів: зараз є проблема з кадрами і її важко закривати.
Крім того, є деякі моменти з укриттями, тобто місцем у них під час повітряної тривоги. Коли ти думаєш, як у закладі зробити ліцей, якщо укриття в ньому розраховане на 500 людей, а треба розмістити 1 тисячу. Через такі обставини хотілося б відтермінувати реформу, але розуміємо, що не маємо на це впливу.
