Верховна Рада 7 лютого ухвалила в першому читанні проєкт закону про посилення мобілізації. Він вже викликав суперечки серед політиків.
За урядовий проєкт закону проголосували 243 з 226 необхідних.
Перший варіант законопроєкту, підготовлений міністерством оборони, викликав багато критики і зауважень. Його зареєстрували в парламенті на Різдво, але тоді після бурхливих обговорень влада не наважилася виносити його на голосування навіть в першому читанні та повернула до кабінету міністрів, пише ВВС.
Міноборони пообіцяло доопрацювати документ і внести заново найближчим часом, і таки дотримало обіцянки.
Посилення мобілізації, як визнає українська влада, потрібно, щоб забезпечити військовий облік максимальної кількості чоловіків та поповнити війська, які зазнали великих втрат за майже два роки повномасштабної війни з Росією.
За прогнозами, повністю ухвалити закон про посилення мобілізації можуть вже у березні цього року.
Що передбачається?
Передусім проєкт закону пропонує знизити вік мобілізації з 27 до 25 років. Раніше Володимир Зеленський вже заявив, що підтримає цю норму, тобто не ветуватиме закон, якщо автори наведуть переконливі аргументи. При цьому у Зеленського ще з травня лежить на підписі інший закон, який опускав планку мобілізації з 27 до 25 років.
Крім того, вводиться поняття “електронного кабінету призовника”. Його мають обов’язково створити всі військовозобов’язані.
Вони також будуть зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у ЦНАПі, військкоматі (нині Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) або в електронному кабінеті призовника.
Отримавши повістку, військовозобов’язані мають прибути у зазначений термін та в зазначене місце. При цьому порядок вручення повістки суттєво спрощується. Відповідно до пропозицій, її можуть вручити як особисто, так і через електронний кабінет призовника.
Якщо рекрут прибув за повісткою в ТЦК, як годиться, він матиме додатково два місяці, щоб пройти військово-лікарську комісію та залагодити свої справи перед тим, як приєднатися до війська.
Натомість, якщо військовозобов’язані та резервісти саботують виконання військових обов’язків, законопроєкт передбачає санкції.
Із нової редакції прибрали скандальну норму, коли співробітники ТЦК могли на свій розсуд вносити ухилянтів до Єдиного реєстру боржників. Критики говорили, що це порушення прав людини та поле для корупційних ризиків.
У новій редакції для запровадження найсуворіших санкцій потрібне буде рішення суду, куди зможе звернутись представник ТЦК.
Якщо у встановлений повісткою термін громадянин не прибув до військкомату, його може доставити силоміць поліція. Якщо зробити це не вдалося, ТЦК відправляє (в тому числі в електронний кабінет) вимогу про виконання обов’язку.
Якщо через 10 календарних днів громадянин продовжує саботувати вимоги влади, ТЦК звертається до суду, який може:
- Обмежити право виїзду за кордон
- Обмежити право керування автомобілем
Накласти арешт на кошти та інші цінності на рахунках у банках чи інших фінансових установах, в тому числі на депозити, електронні гроші тощо.
Якщо закон ухвалять, усім чоловікам від 18 до 60 років потрібно буде мати при собі військово-облікові документи. Навіть якщо вони мають право на відстрочку або звільнені від мобілізації.
Ці документи особа зобов’язана показати співробітнику ТЦК, поліції або представнику Державної прикордонної служби.
Українцям за кордоном для отримання консульських послуг, наприклад, щоб оформити закордонний паспорт, також потрібно буде мати військово-облікові документи.
Законопроєктом пропонують скасувати поняття “обмежено придатний до служби”. Усі, хто зараз мають такий статус, в разі ухвалення закону повинні будуть протягом дев’яти місяців повторно пройти військово-лікарську комісію, яка або остаточно їх “спише”, або все ж визнає придатними для служби.
Також вперше пропонують дозволити мобілізацію за бажанням раніше засуджених людей, які відбули покарання, окрім тих, хто вчинив тяжкі злочини та злочини проти основ національної безпеки.
Буде скасована відстрочка від служби для аспірантів, які вчаться на контракті, і для тих громадян, що здобувають наступну освіту, яка не є вищою за попередню.
Крім того, законопроєктом пропонують скасувати поняття строкової служби.
Замість неї вводиться поняття “базової військової служби”. Чинних строковиків пропонують звільнити в запас не пізніше ніж за шість місяців після набуття чинності закону. Ще шість місяців їх не можна буде без їхнього бажання мобілізовувати.
Законопроєкт вперше передбачає демобілізацію для тих, хто у війську протягом останніх 36 місяців.
Але є застереження – звільнення таких військових, “здійснюється у строки, визначені рішенням ставки верховного головнокомандувача”.
Читайте також: Міноборони вдвічі збільшить кількість робочих груп для перевірки продуктів для війська
