Смутком охоплені рідні та близькі захисників України у Косівській та Верховинській громадах. 13 Липня, 2022, 18:30 Прикарпаття Переглядів: 1310 
Владислав Сенчук загинув 11 липня 2022 року. Тіло воїна зустріли у Косові 13 липня
У російсько-українській війні загинув 19-річний військовослужбовець із села Яворів Косівського району Владислав Сенчук. Цю інформацію “Суспільному” підтвердив голова Косівської громади Юрій Плосконос.
Владислав народився 2 квітня 2003 року. Він був бійцем Національної гвардії України.
Командир Владислава, який був присутній на панахиді, сказав, що воїн гідно ніс службу, мужньо виконував свій обов’язок і боронив державу.
“Я з Владиславом — 140 днів, від початку війни. Він для мене — герой. Сподіваюся, всі пам’ятатимуть, за що він загинув. Він загинув за те, щоб ваші діти не пішли на війну через кілька років. Моєму синові зараз дев’ять, і я не хочу, щоб він через 10 років також пішов воювати”, — сказав командир.
Владислав Сенчук загинув 11 липня 2022 року. Тіло воїна зустріли у Косові 13 липня. Парастас відбудеться того самого дня о 20:00 у селі Яворові. Поховають бійця 14 липня об 11:00.
Пекучий біль та гіркий смуток війни вкотре чорним крилом торкнулися Верховинщини. Війна, з якою загарбницька росія прийшла на територію України, забрала життя 47-річного мешканця села Красник Тараса Стефанюка.
8 березня 2022 року Тарас був мобілізований до ЗСУ, де був головним сержантом взводу.
Упродовж останнього місяця свого життя брав участь у важких боях в Сєвєродонецьку, згодом — у Лисичанську. Де під час виконання бойових завдань виявлення та знищення противника потрапив під ворожий обстріл, унаслідок чого отримав численні поранення несумісні з життям.
“У цю гірку мить ми усі схиляємо голови в скорботі та висловлюють щирі співчуття дружині, сину, рідній сестрі, родичам з приводу передчасної смерті нашого Героя. Вічна пам’ять і слава Українському Воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас! Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій душі Тараса!”, — йдеться у повідомленні Верховинської селищної ради.
У житті Тарас був доброзичливою людиною, від Бога мав “золоті руки”, аналітичний розум, був творчою особистістю: зробив у натурі Меч Лонгина та інші унікальні речі; малював, різьбив, допомагав митцям розписувати красницьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці, ні з ким не конфліктував, мав унікальне почуття гумору, кажуть земляки.
