Через повномасштабне вторгнення росії на територію України на Івано-Франківщину, у відносно безпечний тиловий регіон, релокують чимало підприємств. Відтак, станом на сьогодні, на Прикарпаття переїхало приблизно 100 зреалізованих бізнес-проєктів.
Про це журналістці Фіртки розповіла Олександра Федорук, керівниця Івано-Франківської жіночої ділової палати та депутатка Івано-Франківської обласної ради.
Цьогоріч в рамках проєкту «Прикарпаття – регіон для релокації», який розпочався в Івано-Франківській області, організували серію круглих столів, тобто зустрічей, де підприємці релокованого бізнесу мали можливість познайомитися з підприємцями Прикарпаття.
«До того ж, метою проєкту було також ознайомити підприємців ВПО з місцевістю та стратегією наших регіонів, щоб ті, хто хоче розвивати свій бізнес, або в майбутньому релокувати, могли більше дізнатися про нашу область та зрозуміти ресурси.
Перша мета – зробити платформу для знайомства між підприємцями.
Друга – ознайомити зі стратегіями, з регіонами, з пропозиціями, а також з представниками територіальних громад. Тому, власне, організовували круглі столи», – розповідає Олександра Федорук.
До слова, таких столів відбулося сім, перший з яких провели в Івано-Франківську ще 30 вересня. Серед учасників столів, які працюють зі стратегіями – Ігор Мельничук, виконавчий директор «Агенції розвитку ОТГ Прикарпаття». Він розповів, як органи самоврядування територіальних громад можуть співпрацювати win-win зі сферою послуг. Також Юрій Стефанчук, виконавчий директор Івано-Франківського відділення «Асоціації міст України», акцентував про важливість виконання делегованих та власних повноважень бізнесу перед органами самоврядування.
«Ми запросили підприємців релокованого бізнесу, адміністрацію міську та обласну, які надають допомогу в релокації, а також громадські організації та всіх охочих, кому ця тема цікава. Наступні чотири круглі столи протягом жовтня ми провели в містах області: почали із Долини, далі Калуш, Яремче і Коломия.
Мета – знову ж таки знайомство зі стратегією регіону. Ми знаємо, що кожна громада зараз працює над своїми стратегіями плану розвитку.
Співорганізаторами заходу в Калуші були голова ГО «UFRA» Наталія Захарова та заступниця начальника управління економічного розвитку міськради Тетяна Сеньків. Вони презентували стратегію Калуської громади та дорожню карту для релокації. В Калуші обговорювали розвиток індустріального парку.
Також мали зустрічі з головами ОТГ, з керівниками відділів інвестицій та підприємництва або туризму.
З собою ми також запрошували експертів, які могли розкрити тему та релокований бізнес, який вже працював у тій чи іншій громаді, або який хотів ознайомитися з громадою. У нас було багато дискусій», – продовжує очільниця жіночої ділової палати в Івано-Франківську.
Інша частина програми круглих столів – це виїзд на підприємства, які працюють в регіоні.
«Наприклад, Долинський регіон відомий підприємствами сільськогосподарського спрямування. Ми відвідали «Долину-агро», які вирощують лохину. Було дуже цікаво побачити їхні лабораторії. Також відвідали Вигоду, ознайомились з туристичним пластером і дізналися, які переваги здобув регіон, коли отримав громадську організацію, яка об’єднала надавачів послуг в туристичній галузі.
Останні два круглі столи провели теж в Івано-Франківську вже в листопаді. Наші учасники-підприємці мали чимало запитань, а відтак була жива дискусія, звернення до податкової та митної служб, аби вирішити певні питання. Підприємці також обмінялися контактами для подальшої співпраці.
Останній круглий стіл був підсумковий, ми запросили всіх учасників. На зустріч прибуло близько 60 людей. Зробили загальну велику зустріч для того, аби обмінятися інформацією, що саме знайшли для себе в проєкті та підсумувати результати.
Ми раді, що стали майданчиком для підприємців, які змогли на таких зустрічах знайти для себе партнерів та однодумців, а відтак стали стартом кількох проєктів станом вже на сьогодні», – ділиться депутатка обласної ради.
Олександра Федорук розповідає, що після відвідин Коломиї, зокрема приватного дитячого садочка, який переїхав із Запоріжжя в липні, домовились про відкриття філії у Калуші, бо була така потреба.
«Ми також домовилися про відкриття консультаційного офісу у нас в Торгово-промисловій палаті, який в першу чергу надаватиме консультації релокованому бізнесу. Такий офіс плануємо відкрити за кілька тижнів. В нас є контактний телефон, куди підприємці вже можуть звернутися за консультацією.
І є ініціативні люди, які будуть координаторами цього проєкту. Також ми дуже багато обговорювали про труднощі, з якими стикається релокований бізнес. Починаючи від прийняття рішення переїхати й до стратегії розвитку: куди, з ким та в який спосіб. Я вважаю, що дуже важливо мати, куди звернутися по допомогу та підтримку.
Окрім консультацій, наш офіс також допомагатиме налагоджувати комунікацію між підприємцями та територіальними громадами, адміністративними одиницями, які необхідні для підприємства», – пояснює жінка.
Зараз на Прикарпатті вже є приблизно 100 релокованих бізнесів. Крім того, є ще чимало тих, хто планує переїхати, і поки комунікують напряму із регіонами та територіальними громадами.
За словами керівниці жіночої ділової палати, на сьогодні існують два шляхи релокації бізнесу: власним коштом або скориставшись урядовою програмою.
«Що стосується першого варіанту – до релокації слід готуватися заздалегідь. Треба оформити внутрішній наказ про переміщення, провести інвентаризацію, підготувати акти приймання майна або виробничих потужностей, підготувати накази про переведення працівників в іншу місцевість, розглянути необхідні зміни юридичної адреси.
Щодо всього цього ми можемо надавати консультації та при потребі зв’язувати підприємця з податковою адміністрацією або митною чи з місцевою владою.
Я знаю, що в окремих областях передбачені програми з надання фінансової допомоги для релокованих підприємств. У нас такого поки ще немає, але, сподіваюся, в майбутньому будуть. Будем сприяти релокації», – ділиться депутатка.
Адже, за її словами, варто розуміти, що в переміщенні бізнесу з регіону в регіон зацікавлена не лише постраждала сторона, але й ті, хто приймає, бо це партнерські договори. Не секрет, що приїжджають хороші фахівці, спеціалісти рідкісних галузей, яких, можливо, у нас в регіоні й не було. Тому це перевага не лише для місцевих бюджетів, але й додаткові ресурси для локального бізнесу.
До речі, найчастіше до нас релокують бізнес із Харкова, Запоріжжя, Донеччини та Луганщини.
«Наш проєкт показав, що насправді Прикарпаття готове до прийняття релокованого бізнесу і готове надати дружню підтримку. Про це свідчать ті зустрічі і розмови з головами територіальних громад, які відкриті до діалогу. Вони вже багато допомагали бізнесам із пошуком приміщення, поселенням працівників та іншими нюансами.
Ми також стали майданчиком й для знайомства тих людей, які релокували бізнес на Прикарпаття з одного регіону. Тепер вони одне з одним ближче познайомились. Це плюс, бо вони обоє в однаковій ситуації опинилися і можуть підтримувати одне одного, як ніхто інший.
Представники релокованого бізнесу стверджують, що дуже складно переїжджати на нове місце, де ти нікого не знаєш. А такі зустрічі, які ми організовуємо, надихають. Люди розуміють, що в них є підтримка. Так їм легше прийняти рішення про релокацію.
Із проблемних моментів – приміщення, які задовільняли б той чи інший бізнес, бо в кожного свої вимоги. Також підведені комунікації, адже інколи необхідна певної потужності подача електрики та інше. Ще кадрові ресурси, тобто де й скільки є людей, які можуть працювати. Над усім цим ще слід працювати.
По-друге, навіть, якщо бізнес переїхав, то він стикається з великою нестачею кадрів на місці. Була дискусія щодо релокованого підприємства з Харкова, яке займається пошиттям жіночого одягу. Вони переїхали у Коломию. Питання з кадрами дуже складне, бо на місці вони не змогли знайти достатньо кваліфікованих працівників, а з Харкова не вдалося перевезти фахівців, бо немає де тут їх поселити.
От вони й думають, де краще розвивати бізнес і в якому регіоні влаштовувати головний виробничий цех. Це питання поки відкрите. Зараз це підприємство продовжує замовляти ресурс у підрядників з Харкова і виконувати тут якусь невелику роботу, приблизно 20% із тих замовлень, які в них є.
Більшість замовлень все ж виконують у Харкові. Тому кадри – це проблемне питання», – розповідає Федорук.
Вона стверджує, що насамперед всіх цікавить розвиток бізнесу і експортні можливості. На запитання, яка ймовірність того, що залишиться у нас релокований бізнес після перемоги – жінка каже, що складно відповісти, адже все залежить від того, наскільки певному бізнесу вдасться тут адаптуватися.
«До прикладу, це ж швейне підприємство, про яке я вже говорила: якщо вони не закриють питання кадрів – швидко перевезуть своє обладнання туди, де їм буде зручніше. А якщо от говорити про ще одне підприємство із Харкова, яке релоковане до Калуша і виготовляє композитні матеріали для будівництва, то їм немає куди повертатися. На жаль, в їхній цех прилетіла ракета і все знищила.
Тому, думаю, на Прикарпатті вони розвиватимуться так, як запланували і вже точно залишаться у нас розширювати свої потужності», – ділиться жінка.
До слова, жіночу ділову палату створили в Івано-Франківську в липні 2021 року.
«За час своєї діяльності ми провели у листопаді 2021 року Перший жіночий економічний форум, де зустрілися зацікавлені жінки-підприємиці.
Для себе в цьому я бачила мету – об’єднати однодумців, зокрема жінок та чоловіків, які хотіли б підтримувати жінок у бізнесі. Ми запросили багатьох спікерів та обговорювали досвід жінок, які вже побудували свій бізнес, а також соціальні та психологічні складові, що потрібно для того, аби жінка чи дівчина хотіла створити свій бізнес.
Часто на запитання до дівчат, яка для вас найбільша мета у житті – кажуть, що вдало вийти заміж. Ми проводили опитування і так відповіли понад 50%. Тобто є над чим працювати. Треба молодь мотивувати до саморозвитку, до реалізації.
Ми даємо знання, розповідаємо що саме потрібно, аби стати підприємцем. Треба, щоб людина, яка має бажання, ресурс та силу волі, могла це втілити в життя і капіталізувати.
Наш перший економічний форум був досить успішний, адже було багато зацікавлених учасників», – ділиться очільниці жіночої ділової палати в Івано-Франківську.
На жаль, коли почалася війна, учасникам організації довелося дещо скорегувати свої плани.
«Дякуючи ПРО ООН за фінансування проєкту «Прикарпаття – регіон для релокації», ми отримали кошти і мали можливість провести такі круглі столи. До нас може долучитися будь-хто, хто має бажання розвивати власну справу.
Наша організація зараз налічує приблизно 30 осіб. В основному це жінки-підприємиці, які вже мають свою справу, або які хочуть. До нас також долучаються викладачі вишів, яким це цікаво.
Ми є надійним партнером, експертом та представником інтересів бізнесу, який продуктивно співпрацює з місцевою владою. Вікова категорія у нас теж різна, ми в цьому не обмежуємось. Якщо людям цікаво – ми раді бачити всіх: як початківців, бо маємо чим поділитися, так і вже досвідчених бізнес-леді», – наголошує Олександра Федорук.
