Фермер Василь Іщенко не скористався бронню для аграріїв, а гідно воював на передовій. 08 Червня, 2022, 14:30 Прикарпаття Переглядів: 1373 
Було для кого жити й кого захищати: Василь Іщенко з дружиною Наталею та внуками
Війна забирає найкращих і найсміливіших. Саме таким характеризують загиблого Василя Іщенка, депутата Снятинської міської ради, голову постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, кадастру, рекреації та розвитку туризму, колишнього “афганця” та відомого фермера із села Стецева Коломийського району, повідомляє “Голос України”.
Як власник малого приватного підприємства, Василь Іщенко обробляв орендовані землі та мав право на відтермінування від служби в армії. Та з початку російської агресії 55-річний патріот добровільно вступив до місцевого підрозділу Територіальної оборони і в його складі вирушив на схід країни. Загинув у запеклому бою на Слов’янському напрямку.
“Василь Іщенко мав особливе почуття гідності й любові до Батьківщини, — розповідає про побратима-“афганця” голова Снятинської громадської організації спілки воїнів-інтернаціоналістів “Пам’ять” Іван Пирогов. — Під час служби в Афганістані був розвідником, нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю “За відвагу”. З початку російської навали в лютому виділив для потреб Збройних Сил дві тонни солярки, підтримував матеріально підрозділ тероборони, до якого вступив добровольцем із першого дня війни”.
У Стецевій наголошують, що Василь Іщенко був заможним чоловіком. Та свої статки заробив важкою працею. Починав з “нуля”: орендував ставки та розводив рибу. Фермеру довірили свої земельні частки мешканці Стецевої. А ще раніше, років із двадцять тому, так само трудився, як бджілка: власним комбайном орав-сіяв-жнивував на Вінниччині та Дніпропетровщині.
Снятинський міський голова Анатолій Шумко додає, що Василь Іщенко славився щедрим меценатством: підтримував багато соціальних проектів у громаді. Йому було для кого жити й кого захищати: після загибелі Героя у вічній скорботі залишилися його дружина Наталія, син, донька та п’ятеро внуків.
На колінах зустрічала свого Героя громада села Стецева. Так означили останню дорогу мужнього воїна і щирого патріота.
