Повітряна тривога в ТРЦ: чому це відповідальність кожногоСюжет

Повітряна тривога в ТРЦ: чому це відповідальність кожногоСюжет

Фото: АР Наслідки влучання російської ракети в ТРЦ в Кременчуці

Як повинна діяти адміністрація ТРЦ та магазинів у разі повітряної тривоги? Як мають поводити себе відвідувачі місць масового скупчення? Про уроки з розбомбленого росіянами ТРЦ у Кременчуці – в матеріалі DW.

“В Україні – війна, нехтувати повітряною тривогою – це злочин, що вкотре показала трагедія в “Амсторі”, – таку заяву після російського обстрілу Кременчука зробив мер міста Віталій Малецький. 27 червня в торговельно-розважальний центр (ТРЦ) у цьому місті влучила російська ракета, загинуло понад 20 людей. Як наголосив Малецький, під час повітряних тривог відвідувачі й персонал ТРЦ, магазинів та інших закладів мають евакуйовуватися до укриттів.

Реальність в Україні, однак, виглядає таким чином, що далеко не всі торговельно-розважальні центри та супермаркети можуть запропонувати своїм відвідувачам належні безпечні місця, де можна було б перечекати повітряну тривогу. Адже тоді, коли споруджувалися такі центри, ніхто навіть не замислювався про можливість ракетного обстрілу з боку Росії. Але тепер дійсність наздогнала як власників таких об’єктів, так і відвідувачів, коли кожен похід до крамниці несе в собі небезпеку.

ТРЦ вимушені імпровізувати заради безпеки відвідувачів

Деякі торговельні центри вже почали прилаштовуватися до нових умов. “У нас великий паркінг, частина якого знаходиться, як виявилося, у вигідних умовах – це може бути укриття, – розповіли DW у відділі маркетингу одного з найбільших київських ТРЦ. – По торгівельному центру ми розмістили наклейки на підлозі та вказівники до цього місця. Як тільки починається тривога, у ТЦ вмикається аудіо з гучною сиреною й оголошується, куди можна пройти. Коли закінчується – лунає аудіо про її завершення”. Для тих, хто не хоче використовувати у якості укриття паркінг, у цьому ТЦ пропонують альтернативне сховище – на розташованій поблизу станції метро. 

Повітряна тривога в ТРЦ: чому це відповідальність кожногоСюжет

ТРЦ у Кременчуку після влучення російської ракети, 27 червня 2022 року  

Про те, як діяти під час повітряної тривоги, йшлося й під час вебінару, що його днями організувала Асоціація рітейлерів України. Досвід, яким ділилися представники ТРЦ та керуючих ними компаній, котрі взяли участь у вебінарі, свідчить, що порядок дій у них майже ідентичний: під час повітряної тривоги ТРЦ зачиняються на вхід, оголошують про небезпеку відвідувачам та співробітникам і закликають їх перейти у найближче укриття.

Одні торговельні центри як укриття використовують свої паркінги, інші – цокольні поверхи будівель або радять відвідувачам ховатись на станціях метро чи в розташованих неподалік підземних переходах. У випадках, коли таких об’єктів поблизу немає, можна використовувати найближчі укриття у житлових будинках – інформацію про те, де вони знаходяться, також надають у ТРЦ.

Подібні поради лунають і від Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Крім того, як розповіла в розмові з DW речниця ДСНС Києва Світлана Водолага, рятувальники пропонували військово-цивільній адміністрації та КМДА тимчасово заборонити працювати об’єктам, у яких немає укриття, проте, як зазначає Водолага, наразі такі пропозиції не знайшли підтримки. Також ДСНС рекомендувало тимчасово закрити в ТЦ дитячі ігрові майданчики, адже евакуювати у разі небезпеки дітей ще складніше.

Відвідувачі ТРЦ не повинні нехтувати повітряною тривогою

Примусити власників чи адміністрацію торговельних центрів не працювати під час повітряної тривоги міська влада не може, тому обмежується рекомендаціями та роз’яснювальною роботою, пояснив у розмові з DW перший заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Микола Поворозник.

Повітряна тривога в ТРЦ: чому це відповідальність кожногоСюжет

Зруйнований внаслідок російського ракетного обстрілу ТРЦ Ретровіль у Києві, березень 2022 року  

Водночас Поворозник закликав і самих відвідувачів торговельних центрів не нехтувати повітряною тривогою. На п’ятому місяці війни люди легковажніше ставляться до сигналів про небезпеку, каже заступник голови КМДА. “Коли лунає повітряна тривога, не всі, на жаль, спускаються до сховищ і бомбосховищ. Така тенденція на сьогоднішній день існує”, – каже він.

Поворозник радить відвідувачам ТРЦ перевіряти інформацію про укриття і маршрут до них перед тим, як кудись вирушати. “Безпека – це питання кожного особисто. Питання міської влади – забезпечити наявність укриттів і сховищ. Вони на сьогоднішній день є. Тому, вирушаючи до магазинів чи торгових центрів, кожен має розуміти, що під час повітряної тривоги він має знати, куди йому бігти найкоротшим шляхом, до якого укриття”, – каже Микола Поворозник.

Як наголосив заступника голови КМДА, завдання міської і центральної влади – забезпечити укриття. “На сьогоднішній день їх у Києві є достатньо для того, щоб як в нічний час, так і в денний можна було з початком сигналів повітряної тривоги спуститися в бомбосховища і її перечекати”, – стверджує Поворозник.

Джерело: Українська служба DW

 

Джерело

"Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни