Після націоналізації ПАТ “Сегежа Оріана Україна” держава може отримати металобрухт і макулатуру

12 липня на ПАТ “Сегежа Оріана Україна” відбулися збори трудового колективу. Йшлося про критичну ситуацію, яка склалася на підприємстві і заручним якої стали його працівники. Доля підприємства може вирішитися вже завтра, 13 липня. 12 Липня, 2022, 18:00 Калуш Економіка Переглядів: 3287 13 липня суд розгляне клопотання про арешт всього майна, включаючи і майно ПП “Паперовий Еко Світ”

Нагадаємо, ПАТ “Сегежа Оріана Україна” є калуським підприємством, яке спеціалізується на виробництві паперових мішків для цементу, сухих будівельних та інших сумішей тощо і було утворене у січні 2000 року. Акціонерами товариства на момент створення були ВАТ “Оріана” (25% статутного капіталу) та шведська компанія “Сегежа Пекеджинг АБ” (75% статутного капіталу). У 2014 році компанія “Сегежа Пекеджинг АБ” продала свій пакет акцій російському ТзОВ “БМ Проект”.

У червні 2018 році ТзОВ “БМ Проект” потрапило під санкції: всі активи росіян на території України були заблоковані. Усі виплати, у тому числі дивідендів, ПАТ “Сегежа Оріана Україна” не здійснювала російському власнику акцій з 2014 року.

Після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів” усі видаткові операції калуського підприємства були заблоковані, що фактично припинило його діяльність. Відтак виробничі потужності “Сегежі” передали у користування ПП “Паперовий Еко Світ”, а сюди на роботу перейшли і працівники акціонерного товариства.

На початку липня колектив ПП “Паперовий Еко Світ” звернулося до Президента України щодо розблокування роботи підприємства — з 29 червня співробітники Управління СБУ в Івано-Франківській області проводять тут обшук і слідчий заборонив відвантаження будь-якої продукції.

Як повідомила на зборах гендиректорка ПАТ “Сегежа Оріана Україна” Ольга Грищук, слідчі подали до суду клопотання про арешт всього майна, включаючи і майно ПП “Паперовий Еко Світ”. Засідання суду має відбутися 13 липня.

“Ми всі дуже сподіваємося на позитивне рішення. Але ми всі розуміємо, як воно може обернутися. Якщо суд вирішить не на нашу користь, від завтра ми повністю зупинені. Це не значить, що ми нічого не будемо робити — ми йдемо по апеляціях, зверненнях і так далі. Але це значить, що ми призупиняємо нашу діяльність на невизначений період”, — повідомила гендиректорка.

Юрист Роман Шегинський акцентував на тому, що проблема не є юридичною, а по суті — політичною. Обидві компанії, які є бюджетоутворюючими у Калуському регіоні, та їхні трудові колективи стали заручниками ситуації.

“ПАТ “Сегежа Оріана Україна” після того, як були зупинені всі фінансові операції, намагалася продовжити свою господарсько-виробничу діяльність. Колективом було прийнято рішення звернутися до Ради національної безпеки і оборони України, щоб держава якнайшвидше прийняла у власність пакет акцій, який належав резиденту російської федерації — щоб компанія могла продовжувати роботу. Звернулися ще в березні, однак на сьогодні по цьому питанню рішення не прийнято. Для того, щоб зберегти обладнання,  потужності і можливість для людей заробити собі на хліб, було вирішено перевести операційну діяльність на іншу компанію — приватне підприємство “Паперовий Еко Світ”, яке мало можливість здійснювати видаткові операції, налагодило виробничі контакти з постачальниками сировини і покупцями готової продукції і тільки почало налагоджувати свою господарську діяльність. Однак правоохоронні органи по суті роблять усе можливе для того, щоб заблокувати діяльність цього приватного підприємства — Івано-Франківським міським судом розглядатиметься питання про обтяження майна ПП “Паперовий Еко Світ” та ПАТ “Сегежа Оріана Україна”, — розповів юрист.

Як ішлося на зустрічі, трудовий колектив звернувся до суду з листом, у якому озвучив бажання брати безпосередню участь у розгляді клопотань про арешт майна. Якщо суд задовольнить клопотання правоохоронців, то працівники опиняться на вулиці, успішне виробництво перетвориться на купу металобрухту, а бюджет втратить податки. І це в той час, коли керівництво держави закликає всіх, хто в тилу, підтримувати економіку, працювати, сплачувати податки. Одним словом робити все те, що робило підприємство.

Ольга Грищук переконана: зупиняти підприємство у жодному разі не можна — це не магазин, який можна закрити і відкрити через рік. Уже виготовлена продукція, яка  стоїть на складі, завтра буде нікому не потрібною.

“Ми втратимо постачальників — вони телефонують і кажуть, що не готові далі тримати для нас ліміти паперу, бо на ринку на нього є шалений попит. Так само втратимо клієнтів,  які не готові через нас зупинитися. Вони розуміють нашу ситуацію, трималися якийсь час. Але ще трохи, до тижня, і вся ця готова продукція стане в кращому випадку макулатурою», — прогнозує гендиректорка підприємства.

За словами Ольги Грищук, вона очолює “Сегежу” 14 років і за увесь цей час тут нічого протизаконного не відбувалося, а підприємство ніколи не працювало в інтересах росії. Його подальшу долю після націоналізації буде вирішувати Фонд держмайна.

“Ми пояснювали, що ми нічого не хочемо, лише намагаємося зберегти колектив.  Для того, щоб навчити  колектив, який міг би запустити завод, треба не рік, і не два. Плюс лінії не нові і чи запустяться вони взагалі не знає ніхто. Навіть якщо запустяться, на відродження клієнтської бази і бази постачальників треба буде як мінімум один рік. Якщо це взагалі вийде зробити. Бо репутація цього підприємства буде безнадійно втрачена. У нас є конкуренти. Я не знаю для кого ця ситуація вигідна, для когось з конкурентів вигідна точно. Кому вигідна ситуація, щоб підприємство зупинилося, люди опинилися на вулиці, перестала виплачуватися зарплата, перестали поступати податки і щоб після націоналізації держава отримала замість нормального виробництва комплект металобрухту і макулатури?”, — каже Ольга Грищук.

Щодо відповіді від РНБО і Кабміну, то влада повідомила, що заяви прийняті, і коли прийде черга — будуть опрацьовані. Довго чекати у черзі калуське підприємство не може, і зараз адвокати всіма можливими способами прискорюють націоналізацію, зокрема, пишуть листи до Верховної Ради України, уряду тощо. Також нагадаємо, що у травні аналогічне звернення до керівництва держави направила Калуська міська рада. За словами Ольги Грищук, ситуація патова, і все, що зараз потрібно, — щоб Фонд держмайна якнайшвидше прийняв 75% акцій і “Сегежа” стала повністю українською компанією.

Між тим, арешт майна загрожує не лише втратою колективу, постачальників, клієнтів і репутації, а й великими технологічними проблемами. Як пояснив директор виробництва Євген Литвин, зараз склади переповнені, лінії — зупинені, а напруга подається лише на блоки управління, щоб підтримувати лінії у робочому стані. При блокуванні заводу найбільшою проблемою буде припинення електропостачання.

“Якщо буде вимкнута електроенергія, то програмне забезпечення обладнання вийде з ладу.  Для відновлення виробництва його потрібно буде перевстановити, і це може зробити тільки виробник обладнання. Це Німеччина, Італія. І це дуже велика проблема: обладнання старе, деяких компаній вже немає. Затримка у запуску ліній може зайняти до року часу. Ще одна проблема — компресор, який подає стиснуте повітря на дві фарбозмішувальні станції. Без циркуляції, яку забезпечує стиснене повітря, клапани засохнуть і вийдуть з ладу.  Для відновлення станцій треба викликати представника турецької компанії — виробника обладнання, або відправляти обладнання до них. Вартість відновлення роботи буде шалена”, — пояснив Євген Литвин.

Довідка. На ПАТ “Сегежа Оріана Україна” було працевлаштовано 129 чоловік, середня заробітна плата на Товаристві за 2021 рік склала 15 268 гривень. Крім того, підприємством  у 2021 році було сплачено 5,2 млн гривень податку на доходи фізичних осіб, 2,5 млн  гривень податку на прибуток, 43,5 млн гривень податку на додану вартість, 264 тис. гривень місцевих податків та 433 тис. гривень військового збору.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка

Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор

"Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни