Онлайн-казино та ставки давно стали частиною повсякденного життя багатьох українців. Яскрава реклама в соцмережах, бонуси для нових гравців і доступність з будь-якого смартфона роблять азартні ігри одним з найпопулярніших способів «розслабитися».
Частина цього ринку перебуває в законній площині: оператори з українською ліцензією сплачують податки, верифікують гравців і працюють під контролем держави. Однак значну частку все ще складають нелегальні онлайн-казино та підпільні ігрові заклади – від прихованих сайтів-дзеркал до комп’ютерних залів, де за готівку дають доступ до азартних ігор.
В Україні масштаби цього бізнесу вражають. У 2025 році громадяни поповнили гральні рахунки на 158 мільярдів гривень – у середньому понад 433 мільйони гривень щодня. Легальний сегмент приніс державі близько 17 мільярдів гривень податків, але, за оцінками незалежних досліджень, нелегальна частина ринку становить від 39% до 53%. Це означає, що десятки мільярдів гривень щороку обертаються в тіні, часто з виведенням коштів за кордон і мінімальними надходженнями до бюджету.
А як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим – про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 
Як працює гральний ринок в Україні сьогодні
Після легалізації азартних ігор у 2020 році ринок пройшов бурхливу трансформацію. До середини 2025 року його регулювала Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), яку ліквідували через масштабні корупційні скандали та підозри у зв’язках з російським капіталом. Її замінило Державне агентство України ПлейСіті, яке тепер видає ліцензії, веде реєстр лудоманів, моніторить інтернет і блокує нелегальні сайти.
Легальний бізнес зобов’язаний мати українську юрособу, верифікувати гравців з 21 року та підключатися до державної системи онлайн-моніторингу. Нелегальними вважаються всі платформи без української ліцензії, а також фізичні заклади, де люди отримують доступ до азартних ігор через звичайні комп’ютери чи приховане ПЗ.
Масштаби ринку: сотні мільярдів гривень щороку
Нелегальний гральний бізнес в Україні залишається однією з найбільших тіньових проблем економіки навіть після створення нового регулятора – ПлейСіті. За різними оцінками, частка нелегального ринку коливається від 39% до 53%, а в окремих сегментах сягає 60%. Це означає, що більше як половина всіх грошей, які українці витрачають на азартні ігри, можуть проходити повз державний контроль і податки.
У 2025 році ПлейСіті заблокувало понад 2500 нелегальних онлайн-казино та їхніх дзеркал. Загалом за рік роботи нового регулятора кількість заблокованих ресурсів перевищила 3500. Водночас нелегальні сайти швидко відновлюються, а гравці продовжують переходити на них через VPN і рекламні посилання в соцмережах.
Значна частина нелегального ринку має російське походження. Найгучнішим став кейс казино Pin-Up, власників якого затримали за пособництво державі-агресору. Суд конфіскував у дохід держави 2,6 млрд гривень.
Тіньовий ринок азартних ігор завдає відчутних втрат державному бюджету. За оцінками експертів, через нелегальний сегмент Україна щороку недоотримує від 15 до 16,3 млрд гривень податків. Загальний обсяг тіньового ринку коливається від 37,7 до 66,5 млрд гривень на рік. Ці кошти часто виводяться за кордон або використовуються в сірих схемах.
Попри активну роботу ПлейСіті, нелегальний ринок продовжує зростати. Дослідження показують, що щоквартально близько 25 тисяч українців переходять з легальних платформ на нелегальні. Без радикальних змін у контролі за рекламою, блокуванням і покаранням організаторів тіньовий сегмент може сягнути 58% ринку вже до 2030 року.
Таким чином, хоча легальний гральний бізнес приніс у 2025 році майже 17 млрд гривень податків, реальна картина ринку виглядає набагато тривожніше. Нелегальні казино, значна частина яких пов’язана з російським капіталом, продовжують висмоктувати мільярди гривень з економіки та створювати серйозні соціальні ризики.
Підпільні гральні заклади продовжують працювати по всій Україні, попри офіційну заборону та діяльність ПлейСіті. Такі «казино» часто маскуються під комп’ютерні клуби, спортивні покерні клуби чи інтернет-кафе. У них встановлюють звичайні комп’ютери або спеціальне обладнання, де гравці за готівку отримують доступ до слотів, покеру чи рулетки. Заклади зазвичай працюють у закритому режимі, часто вночі або навіть під час комендантської години, а виграші та програші розраховуються готівкою без будь-якого контролю.
У 2025 році Бюро економічної безпеки та Національна поліція неодноразово проводили рейди проти таких закладів. Наприклад, на Київщині ліквідували мережу з 18 підпільних гральних залів, які діяли в нежитлових приміщеннях кількох районів. Аналогічні випадки фіксували на Львівщині, Буковині та в інших регіонах.
Організатори зазвичай прикриваються легальними вивісками, а прибуток від такого бізнесу повністю йде в тінь, часто з використанням криптовалюти або «ігрових замінників». Попри окремі успішні операції, масового закриття підпільних закладів по країні не відбувається.
Незаконні азартні клуби Івано-Франківська та Косівщини (фото з архівів поліції)
Вплив на військових та російський слід
Однією з головних причин реформи 2025 року стали викриття зв’язків деяких операторів з російським капіталом. Колишнє керівництво КРАІЛ звинувачували в ігнорування російських платформ, зокрема бренду Pin-Up. Після скандалів з арештами і вилученням наркотиків у високопосадовців регулятора ринок очистили, а ПлейСіті почало активно блокувати тисячі нелегальних ресурсів.
Проблема ігрової залежності серед українських військових вперше стала темою широкого суспільного обговорення навесні 2024 року завдяки самим захисникам. Військовослужбовець 59-ї окремої механізованої бригади Павло Петриченко зареєстрував петицію на сайті президента з вимогою обмежити роботу онлайн-казино та заборонити військовим доступ до азартних ігор на час воєнного стану. Петиція швидко набрала понад 25 тисяч підписів.
Військові відкрито розповідали, як бійці програють бойові виплати, зарплати та навіть техніку, а постійний стрес від війни лише посилює тягу до азартних ігор.
У квітні 2024 року президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони. Документ забороняв військовослужбовцям відвідувати гральні заклади та брати участь в азартних іграх в інтернеті під час воєнного стану. Тоді це сприймалося як важливий крок для захисту боєздатності армії та запобігання фінансовим проблемам серед захисників.
Однак станом на 2026 рік указ працює переважно на папері. Розслідування журналістів показало, що багато онлайн-казино продовжують приймати ставки від військових. Один із бійців, на ім’я Андрій розповів, що програв понад мільйон гривень, а оператори казино у відповідь на скарги писали: «Обмежень для військових немає». Військові й надалі самостійно сигналізують про проблему через листи до ЗМІ та внутрішні звернення.
Варто зазначити, що нелегальні онлайн-казино збирають дані про місцеперебування військових-лудоманів, і це загрожує їхній безпеці та операціям на фронті. Нам вдалося отримати судовий документ, де експерти прямо на це вказують:
У березні 2026 року Міністерство цифрової трансформації спільно з Міністерством оборони України почали розробляти технічний механізм автоматичного блокування доступу військовослужбовців до азартних ігор. Планується синхронізувати реєстр військовослужбовців з системою грального бізнесу. Доступ має блокуватися автоматично без передачі казино персональних даних. Запуск дослідної експлуатації анонсували на квітень 2026 року.
Проблема лудоманії в армії залишається гострою і досі. Військові, які два роки тому самі підняли її на найвищий рівень, продовжують чекати реального захисту. Поки новий механізм не запрацює повноцінно, тисячі гривень бойових виплат і зарплат щомісяця перетворюються на віртуальні ставки, а проблема, про яку заговорили самі захисники, все ще чекає ефективного вирішення.
Військовослужбовець з Івано-Франківщини, з яким вдалося поговорити, розповів:
«У нашій частині приблизно третина хлопців регулярно грають. Хтось зливає всю зарплату і бойові, хтось бере мікрокредити. Командування намагається боротися, але коли людина в тилу або на ротації – важко контролювати. Багато хто програє по 50-100 тисяч за місяць».
Масштаби нелегального грального бізнесу приголомшують. А що на Франківщині?
Масштаби нелегального грального бізнесу в Україні приголомшують і становлять реальну загрозу національній безпеці. Десятки мільярдів гривень щороку виводяться з економіки, значна частина цих коштів має російське походження, а лудоманія серед військових прямо впливає на боєздатність ЗСУ. Тіньовий ринок не лише краде податки, але й створює умови для відмивання грошей, корупції та фінансової вразливості захисників країни.
А яка ситуація з цим на Франківщині?
Щоб з’ясувати це, Фіртка звернулася до Головного управління Національної поліції області. У відповіді поліції від 08 квітня 2026 року, підписаній начальником Сергієм Безпальком, повідомляється, що ст. 203-2 Кримінального кодексу (незаконна організація азартних ігор) не є основною підслідністю Національної поліції – ці справи розслідує БЕБ.
Водночас поліція підтвердила, що у жовтні 2025 року було розпочато одне кримінальне провадження за фактом надання послуг грального бізнесу в Івано-Франківську, яке на момент відповіді все ще триває. Крім того, згадується стара справа 2017 року, яка була відновлена у 2025-му і завершилася вироком (штраф 680 тисяч гривень за підпільний покерний клуб). У 2026 році нових проваджень за цією статтею в поліції не реєстрували.
Фіртка також надіслала запит до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області, яке обслуговує й Івано-Франківську область. БЕБ відповіло максимально лаконічно: протягом 2025 року та першого кварталу 2026 року матеріалів кримінальних проваджень, перевірок фінансових потоків підпільних гральних закладів, фактів використання криптовалюти чи заходів щодо власників приміщень на території Івано-Франківської області не було. Перевірок не здійснювалося, фактів не встановлено.
Нарешті, ми звернулися до Державного агентства України ПлейСіті, щоб отримати регіональну статистику щодо блокувань нелегальних казино та скарг саме по Івано-Франківській області. Агентство відповіло, що не веде облік звернень і блокувань за регіональним принципом, тому не володіє такою інформацією. Замість конкретних цифр ПлейСіті надало детальний опис загального механізму своєї роботи – моніторингу інтернету, порядку блокування сайтів та штрафів за порушення законодавства про рекламу.
У відкритих судових реєстрах нам вдалося знайти лише один вирок щодо нелегального грального бізнесу на Івано-Франківщині за останні роки. 21 травня 2025 року Івано-Франківський міський суд визнав винним мешканця Галича ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України. З травня 2024 по 12 березня 2025 року він організував та проводив азартні ігри в покер на гроші в клубі «Бостон», розташованому за адресою бульвар Південний, 20/1 в Івано-Франківську.
Заклад працював під виглядом «клубу спортивного покеру», гравці обмінювали готівку на фішки, а організатор стягував 10% комісії з кожного поту. Суд призначив обвинуваченому штраф у розмірі 680 тисяч гривень та заборонив на один рік обіймати керівні посади в закладах дозвілля і проводити будь-які ігри на гроші. Речові докази – столи, фішки, карти та обладнання – частково повернули законному власнику, а частково конфіскували в дохід держави.
Чому на Франківщині така тиша?
Отримана від правоохоронних органів та ПлейСіті інформація виглядає досить промовисто: за весь 2025 рік і перші місяці 2026-го в Івано-Франківській області зафіксовано лише одне нове кримінальне провадження за ст. 203-2 КК України, яке досі триває, та одну завершену справу про підпільний покерний клуб. БЕБ взагалі не проводило перевірок, а ПлейСіті не веде регіональної статистики.
Що це означає? Чи справді нелегальний гральний бізнес на Прикарпатті майже повністю відсутній, його вдалося ефективно викорінити, і тому нових випадків просто немає? Чи навпаки – це свідчить про недостатню активність правоохоронних органів і регулятора саме в цьому регіоні? Питання залишається відкритим.
За нашими даними, підпільні гральні заклади в Івано-Франківській області все ж існують. Особливо тривожно виглядає ситуація в родинах, де є залежні люди. Марія Петрівна, пенсіонерка з Івано-Франківська, вже другий рік намагається врятувати свого 42-річного сина Андрія. Андрій працює на одному з державних підприємств області, має бронь від мобілізації, не вживає спиртного і загалом вважається досить нормальною, спокійною людиною. Але єдине, чим він по-справжньому цікавиться останні роки – це гра.
«Він каже, що йде просто «розслабитися», а насправді зникає на кілька годин в якихось закритих клубах. Каже, там «автомати» і комп’ютери. Я вже не раз бачила, як він забирає останні гроші. Одного разу навіть з моєї пенсії взяв – сказав, що терміново треба. Зверталася до поліції, вони питають, чи знаю я точне місцезнаходження таких закладів, а я не знаю.
Ось і закінчилося нічим – вони відповіли, що не можуть реагувати без конкретної інформації. А син продовжує туди ходити і програє все, що заробляє», – розповідає Марія Петрівна зі сльозами на очах.
Чи означає це, що проблема просто не фіксується офіційно? Чи підпільні заклади настільки добре маскуються і швидко змінюють місця, що їх важко виявити? А можливо, їх справді небагато, і Франківщина насправді менше потерпає від цієї біди, ніж інші регіони України?
Проте контраст вражає: у той час, коли в інших регіонах щоденно люди в підпільних закладах програють сотні мільйонів, на Прикарпатті тиша.
Питання залишаються без остаточної відповіді. І поки офіційна статистика показує майже ідеальну картину, окремі родини Івано-Франківської області продовжують боротися з наслідками ігрової залежності самотужки.
