Фото: kyivvlada.com.ua
Нещодавно підозру за фактом несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, було вручено акушеру-гінекологу однієї з клінік у Подільському районі столиці. Впродовж двох років, як повідомили в столичній прокуратурі, медик вніс в систему Helsi щонайменше 22 неправдиві записи про прийом пацієнтів. Лікаря регулярно «відвідували» кілька жінок, які навіть не знали про його існування. Вони ж і звернулися до правоохоронних органів.
Чому можливі махінації в електронній медичній системі, чим вони можуть нашкодити і як діяти в разі виявлення махінацій, з’ясовувала журналіст Коротко про.
Чому саме Helsi?
Кожна послуга, яка надається пацієнтам, має бути відображена в ЕСОЗ – Електронній системі охорони здоров’я. Лікарі роблять там записи через МІС – медичні інформаційні системи, до яких належить і Helsi. В Україні більше трьох десятків МІС, однак саме Helsi має найбільше користувачів, бо визнана зручною і легкою в користуванні. Наразі в системі зареєстровано 28 713 386 пацієнтів, 41 138 лікарів, 2 205 клінік (переважно державних). Відбувається в середньому 215 096 записів до лікарів щодня.
Система відкриває для кожного пацієнта особистий кабінет, в якому відображається його електронна медична картка. Кабінетом можна користуватися або не користуватися – це за бажанням.
Наймасовіші заходи до кабінетів відбулися в травні минулого року, коли розгорівся гучний скандал із записами про фейкові прийоми. Поштовхом до перевірок став допис у фейсбуці колишньої прессекретарки Київського метрополітену Наталки Макогон, яка побачила в Helsi, що вона сама та її чоловік відвідували лікарів, до яких і не збиралися ходити. Такі ж записи виявили у своїх кабінетах численні користувачі соцмереж. І хоч про проблему вряди-годи говорили ще з 2021 року, на цей раз Мінохорони здоров’я не могло ігнорувати суспільний резонанс. Чиновники почали перевірки.
Треба віддати належне, більшість підозр виявилися не фейками. Записи робили лікарі з різних напрямків, які брали участь у вакцинації від коронавірусу. Однак в Національній службі визнали, що 10% підозрілих прийомів таки були приписками. З порушниками обіцяли розібратися, налагодити контроль. Однак коментарі до новини про гінеколога-ударника свідчать, що й досі будь-хто може опинитися в кабінеті лікаря, навіть якщо перебуває за сотні кілометрів від нього.
«У мене в хелсі декілька разів писало, що ваш прийом у лікаря закінчився. Хоч я взагалі туди не ходжу, тому думаю вони всі так роблять»,
«Три рази водила на прийом до стоматолога дитину, а вона ще 5 до неї записала. А нас і в Україні в той час не було»,
«Сиджу вдома, п’ю каву, а на телефон приходить СМС, що завершився прийом у ларинголога», – діляться користувачі соцмереж. Українці, які користуються іншими інформаційними системами, зокрема, Медкарт24, пишуть, що і там є приписки, фейкові консультації або направлення на обстеження, яких не було.
– Автоматизовані системи не можуть самостійно щось вносити або верифікувати, вони слугують лише механізмами передачі інформації від пацієнта до лікаря, і навпаки. Хіба можуть трапитися технічні помилки, коли система плутає абсолютних тезок або відбувається збій. Медичні записи в систему можуть створювати тільки самі медики, – каже адвокат Борис Мироненко.
Чому це відбувається
В контексті підозри гінекологу з Києва поліція розслідує версію про умисне заволодіння бюджетними коштами. Власне, саме про це казали і в травні.
– Медичні послуги, які лікар вніс через інформаційну систему до ЕСОЗ, моніторяться і оплачуються НСЗУ. Чим більше послуг – тим більше грошей отримує медзаклад і може розраховувати на збільшений бюджет наступного року. По факту в накрутках зацікавлене насамперед керівництво закладів, – розповіла одна із лікарок Подільського району столиці.
За словами нашої співбесідниці, лікарі сімейної ланки в порушеннях не мають інтересу.
– Ми отримуємо гроші відповідно до підписаних декларацій, а скільки разів підписант приходить на прийом, нам байдуже. Від кількості прийомів залежить заробіток на вторинній ланці – у «профільників». Але до більшості з них пацієнт потрапляє за направленням сімейного лікаря. Грубо кажучи, якщо ви уролог і хочете приписати собі кілька прийомів, мусите просити мене зробити фейкові направлення. Можливо, десь так і працює, але це ризик, бо при бажанні все можна відстежити.
Без направлення, нагадує терапевт, можна прийти до гінеколога, фтизіатра, стоматолога, тому саме ці меднапрямки найчастіше фігурують у скандалах з некоректними прийомами.
Чим може нашкодити
Постраждалою від подібних оборудок називають державу, бо саме вона оплачує невиконану лікарем роботу. Однак знаючі люди кажуть, що така корупція в медицині – це рисове зернятко в порівнянні з валунами. Та й самі лікарі, мовляв, нікому не шкодять. Ну «вирвав» стоматолог комусь здорового зуба, так у «пацієнта» ж він залишився…
– Будь-яка хибна інформація щодо людини може їй нашкодити. Ми йдемо до того, що всі історії хвороб мають бути зібрані і відображатися в ЕСОЗ. І от уявіть: привезли по швидкій непритомну людину, а у неї крім гіпертонії записано три візити до фтизіатра. Це вже підозра на туберкульоз, викривлення попереднього діагнозу, можливо, втрачений час. Та й в будь-якому разі безпідставне втручання в медичну карту пацієнта є порушенням його права на недоторканість приватного життя. Людина є постраждалою, бо її використали у власних інтересах.
Адвокат радить бути пильним щодо свого персонального кабінету в медичній інформаційній системі і реагувати на підозрілі записи.
Що можна зробити
Після травневого скандалу в НСЗУ обіцяли щось оптимізувати, однак поки ошукані пацієнти насамперед мають покладатися самі на себе. А отже:
В особистому кабінеті доцільно настроїти інформування по СМС, тоді кожен запис в ньому одразу відображатиметься в телефоні. Якщо медичною послугою не користувалися і її не замовляли, спершу треба спробувати зв’язатися з лікарем. Його контакти знайдуться в Helsi або в інший медичній інформаційній системі, якою користуєтесь. Тільки лікар, який зробив запис, може позначити в системі послугу як недійсну. Зрештою, людина могла помилитися або готова виправитися і вибачитися. Якщо лікар не йде на контакт або кудись зник (приписи прийомів інколи роблять перед звільненням), треба написати письмову скаргу на керівництво медзакладу, куди нібито відбувся візит, якого насправді не було. Також скаргу потрібно надати до НСЗУ – на «гарячу лінію» за номером 16-77, або на сайті. Якщо зловживання вчинялися регулярно, варто звернутися із заявою до поліції.
