Справжній квітковий рай створила вдома Валентина Костюк з Коломиї. У власній квартирі жінка вирощує понад 50 видів кімнатних квітів.
Для пані Валентини вирощувати квіти це просто хобі. Жінка часто роздає рослини або продає за символічну ціну. Вона каже, скільки себе пам’ятає, стільки й садила, пересаджувала, висівала різноманітні кімнатні квіти. Цим захоплюється все своє життя, повідомляє “Галицький кореспондент”.
Підвіконники квартири коломиянки заставлені різними квітами. А з початком весни жінка лоджію перетворює на так званий зелений гайок. Сусіди знають про любов Валентини до рослин, тому з цікавістю спостерігають за різноманітною зеленню, що видніється у вікнах її квартири. А ростуть тут не лише звичні кімнатні рослини, а й лавровий лист, який вона використовує під час приготування їжі, а ще сушить цю спецію або роздає листки у свіжому вигляді знайомим та близьким. Добре очищає лавровий лист повітря та ауру в кімнаті. Сочні лимони, що ростуть також у цій затишній домівці, запашний розмарин – всі ці рослини вирощує для запашного чаю.
Пані Валентина добре пам’ятає ті роки, коли в неї не було грошей, щоб купити якусь рослинку-мрію. Та й різновиду тоді аж такого не було серед квітів. Жінка обмінювалася корінцями з іншими квітникарками або вирощувала їх самостійно з насінинки.
Коломиянці-квітникарці 66 років. Чоловікові Михайлові 72. Подружжя на невеличкій дачній ділянці доглядають за виноградом, полуницею, малиною, ожиною. Мають Костюки й невеличку теплицю, де росте морква, капуста, буряк, броколі. Кажуть, що раніше, в молодості, більше садили картоплі, а зараз кількість посадки зменшили.
Переважно садять овочі та зелень. Ростуть у них також гарбузи, баклажани, коренева селера, пекінська капуста і навіть кавуни.
Та чи не найбільше люблять ласувати онуки Костюків домашніми помідорами та огірками. Пенсіонери вважають, що запах зірваного на грядці помідора не зрівняти з покупним. А ще такий томат м’ясистий та солодкий.
“Коли ми були молоді, то їздили на роверах на дачу, – каже Валентина. – Приблизно 25 хвилин і ми були на місці. Зараз роки вже не ті. Треба у сезон і просапати, і полити рослинку. Тому тепер без авто ніяк не обходимося”.
Фіалки та пальми в квартирі пані Валентини – то окрема її любов, вони повсюди. Жінка потрохи почала роздаровувати їх тим людям, хто їх хотів. Направду, красиві фіалки, доглянуті, розкішні, вони в сусідстві з пеларгонією та орхідеєю перетворюють квартиру на квітучий сад. Росте у Валентини велетень-кактус, який вимахав у зріст людини. Вона його 17 років тому привезла з Канади, коли гостювала там у сина. Коли рослина була меншою, то жінці було легше за нею доглядати. А зараз горшок з кактусом пані Валентина не в силі навіть підняти чи перенести в інше місце. Жінка жартує, що він ріс разом з нею, а зараз старіють також одночасно. Назвала вона його “Даринкою”, бо саме тоді, 17 років тому, народилася її онука.
“У мене легка рука, – каже пані Валентина. – Що посадила, то обов’язково приживеться і росте. Бувало й таке, що подруги хотіли викинути ту чи іншу рослину. Я забирала собі і квіточки набиралися сили, радували мене ростом та цвітом”.
Говорити про квітникарство і садівництво із пані Валентиною можна довго. Хоч ця справа нелегка й часом виснажлива робота, та незважаючи ні на що, приносить неабияке задоволення для пенсіонерки. Квіти для неї – це окремий вид терапії, тому й надалі вона планує розмножувати та збільшувати арсенал свого квартирного саду.
Мар’яна ЛОКАТИР
