Фото: partnerurist.kiev.ua
«Підкажіть хорошого адвоката…», «Хто може мені допомогти…», «Де знайти юриста, який вирішить проблему…» Такі запити пачками летять до груп юристів у соцмережах і миттю знаходять відгук. Коментарі рясніють проханнями написати в приват та номерами телефонів. Складається враження, що на одного потенційного клієнта претендують в середньому п’ять охочих взяти його в обіг.
Сьогодні практично кожна адвокатська компанія пропонує послуги для військовослужбовців та їхніх сімей. Навіть молоді юристи, які вчора вправлялися в господарському чи сімейному праві, називають себе «військовими», не бентежачись відсутністю звань та досвіду служби. Пропозиція жваво женеться за попитом і вже випереджає його. Досвідчений адвокат розповів Коротко про, як зорієнтуватися на цьому ринку.
“Ми не зобов’язані обіцяти”
Нашого співрозмовника назвемо Олегом. Просто Олегом, хоча він адвокат у зрілому віці, зі стажем та з досить відомим у своїй галузі ім’ям. Анонімність обумовлена відвертістю, яку колеги можуть розцінити як порушення корпоративної етики. Але нам потрібні не реверанси, а розуміння речей.
– Коли адвокат працює за декількома юридичними напрямками, це природно. Якщо є якісна освіта та інтелект, освоїти цивільне право паралельно із кримінальним чи сімейне з податковим цілком реально. Але у військових питаннях є особлива специфіка, що обумовлена зарегульованістю відомчими документами. Багато з них не зареєстровані навіть у Мін’юсті, їх немає у відкритому доступі. Тому без досвіду офіцерської служби дуже важко розібратися у всіх нюансах, що виникають у правових спорах. Я зустрічався з тим, що деякі юристи, які беруться за військову тематику, навіть не знають, що канцелярія у військовій частині – це стройовий відділ, – каже Олег.
Появу армії «військових» юристів наш співрозмовник називає природним явищем.
– Під час війни багато справ відкладено, клієнтів мало, адвокатів багато. Тому на «свіжу» тему кидаються, як зграя голодних вовків на тіло зайця. Інше питання – якщо людина за щось береться, вона повинна розуміти, як вона це зробить. Я особисто зі своїм досвідом, який включає і офіцерський, відмовляю у 80% звернень, які стосуються мобілізації чи військової служби. Тому що люди схильні трактувати закон на свою користь навіть там, де він не на їхньому боці. А колеги беруться. Коли запитую чому, чесно відповідають: хочу заробити хоч копійку, ми не зобов’язані гарантувати результат.
Демпінг та умовчання
Адвокат не просто не зобов’язаний, він не повинен гарантувати клієнту позитивний результат із огляду закону, бо все вирішує суд. Приказка «клієнт завжди має рацію» тут не працює. Але народ у нас упертий – вірить у диво та чарівників.
– Досить типова ситуація: я пояснюю клієнтам усі позитивні моменти та всі ризики, ми укладаємо договір. За два тижні приходять, мнуться: “А ви можете гарантувати результат?” Ні, звичайно! “Тоді поверніть наші гроші, ми знайшли адвоката, який гарантує”… Повертаю, марно переконувати.
Олег вважає, що, перш ніж звертатися до юриста, людина має як мінімум сама уважно подивитися закони.
– Якщо йдеться про відстрочку, скидаю ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Прошу: уважно почитайте, якщо ви свої обставини там знайдете, спробую допомогти. За кілька днів дзвонять із докором: “Своїх обставин ми не знайшли, натомість знайшли адвоката, який допоможе!”
Через конкуренцію, за словами нашого консультанта, багато адвокатів демпінгують – можуть взяти за справу 10–15 тисяч гривень, але при цьому, якщо не гарантують результату, скромно замовчують, що вона свідомо програшна.
– Це не можна назвати шахрайством чи породженням війни. Таке відбувалося у мирний час, і відбувається зараз у цивільних справах. Юрист може чесно виконувати свою роботу, але він знає, що не переможе закон. Якщо немає права на відстрочку від мобілізації, значить – немає.
Тому Олег звертає увагу на ще один важливий момент:
– Добропорядний юрист ділить гроші на два транші. Перший – це оплата за роботу, вона береться наперед. Другий – так званий «призовий гонорар» – сума, яка була зазначена у договорі на випадок виграшу у суді. Якщо справа програна, її не виплачують.
Закони про війну та закони війни
Нині ситуація така, що за юридичною допомогою військовим доводиться звертатися навіть там, де вона, здавалося б, не потрібна. Справа в тому, що закони про війну та закони війни не завжди перетинаються. Військові скаржаться на недостатню суму «бойових», на відмови у направленні на ВЛК у разі хвороби, порушення права на звільнення зі служби за наявності підстав.
– Військове життя дуже відрізняється від цивільного. У мирному житті захотів звільнитися – написав заяву, відпрацював два тижні і вільний. Або просто пішов, якщо так треба було. Максимум – звільнять за прогули. В армії все вирішує не КЗпП, а командир. Хоче – підписує рапорт, не хоче – не підписує. А за самовільне звільнення бійцю загрожує дезертирство. В умовах воєнного часу це від 5 до 12 років позбавлення волі, – каже адвокат.
Юрист нагадує, що завдання командира – берегти людей у частині для виконання бойових завдань.
– Роті, умовно кажучи, за три дні висоту треба брати, а тут 10 бійців із досвідом отримали право на звільнення. Ось він і каже: виконаємо і розбиратимемося, а не подобається – йдіть до суду. За зрив операції командира покарають, за порушення прав бійця – ні. Є закони і є проблеми з їх виконанням. Так було завжди, але в армії зараз все загострено через ситуацію на фронті.
Тому послуги юристів залишаються затребуваними.
Конкретно
7 порад при виборі захисника інтересів
Адвокати – як медики. Сліпо довіряти одним рекомендаціям не слід. Вислухавши одного адвоката, зверніться до іншого. Якщо думки збігатимуться – вибирайте одного з двох. Якщо – ні, шукайте третього. Важливо, щоб думки двох таки збіглися. Сьогодні рекламується багато безкоштовних консультацій для військових та їхніх сімей як з боку юридичних фірм, так і від громадських організацій. Ними теж варто скористатися, оскільки за цим стоять піар-акції, юристи намагатимуться залучити до себе клієнтів. Бажано вислухати кілька консультацій. Як мінімум, ви зрозумієте, в якому положенні. Якщо ви на лінії фронту і не можете зустрічатися або довго говорити телефоном, не поспішайте шукати адвоката через соцмережі. Спробуйте зібрати рекомендації через «солдатське радіо», тобто через побратимів та месенджери. Бажано, щоб одне прізвище вам назвали двічі-тричі. Категорично не працюйте із юристами, які скажуть, що гарантують позитивний результат. Навіть якщо справа видається стовідсотково виграшною, чесний адвокат не має права так казати. Не погоджуйте на договір з адвокатом, якщо він просить одразу всю суму. Це важливий психологічний момент. У адвокатів навіть є приказка: якщо взяв гроші наперед, за тиждень здається, що працюєш безкоштовно. Гонорар ділиться на суму, якою оплачується власне робота адвоката, та «приз за виграш у суді». Якщо йдеться про кримінальний процес, суму бажано ділити на три: досудове слідство, робота в суді та “приз”. Пам’ятайте, що не всі суперечки слід доводити до суду. Багато питань вирішуються шляхом подання скарг до вищих інстанцій. Допомога адвоката бажана, оскільки він зможе правильно скласти текст, зробивши посилання на закони та підзаконні акти. Або зробити у ваших інтересах адвокатський запит.
