За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Новий пункт пропуску між Україною та Румунією можуть відкрити у Зеленській громаді Верховинського району, що на Івано-Франківщині. Про створення переходу між двома країнами жителі громади чують щонайменше останні десять років. Тепер, коли проєкт почали обговорювати знову, люди по-різному оцінюють можливе його відкриття. Одні сподіваються на кращий зв’язок із Румунією, другі побоюються змін у звичному укладі життя та впливу на довкілля. Натомість голова Верховинської РДА Василь Бровчук каже, що відкриття пункту пропуску може сприяти розвитку торгівлі, сільського господарства, туризму та працевлаштуванню молоді.
Що може змінитися з появою українсько-румунського пункту пропуску на Франківщині та де може проходити новий маршрут — у матеріалі.
Що кажуть жителі Зеленської громади
Про відкриття першого на Прикарпатті пункту пропуску, що потенційно з’єднає регіон із жудецемЖудець (область) — адміністративно-територіальна одиниця Румунії Марамуреш, що в Румунії, під час Карпатського економічного форуму, в межах першого саміту Карпатської вісімки, 19 вересня сказала голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук.
Цю ініціативу жителі Зеленської громади оцінюють по-різному. Зокрема, Василь Янушевський говорить, що чув про створення прямого сполучення між Верховинщиною і Марамурешем упродовж десяти років. Тому зараз, каже чоловік, ставиться до цього скептично.
«Якби добре працювало наше керівництво, то давно б уже зробили цей перехід. І дорога в нас була б такою, як повинна бути. А то ні дороги, ні переходу», — говорить Василь Янушевський.
Дорога у селі Зелене Верховинського району. Суспільне Івано-Франківськ
Його односелець Іван Янушевський побоюється, що поява пункту пропуску до Румунії може змінити звичний уклад життя у громаді.
«Було до війни років п’ять-шість тому, зустрічалися з румунами, була бесіда про те, що мали відкрити. Зараз не хочемо. Думаю, що, з одного боку, це не дуже добре. У нас спокійно. Може, б позасмічували скрізь, а так — чистота, тож хто його знає», — каже Іван Янушевський.
Місцева жителька Лідія Рокіщук вважає, що відкриття пункту пропуску в Україні та будівництво до нього дороги не на часі. На її думку, нині гроші варто спрямовувати передусім на потреби українського війська.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Я думаю, що сьогоднішня ситуація в Україні настільки важка, що є куди подіти гроші. Вважаю, що ми можемо витримати й без цього. Гроші треба перенаправити на ті потреби, які сьогодні на першому місці, а це — потреби ЗСУ», — говорить Лідія Рокіщук.
Річка Чорний Черемош у селі Зелене. Суспільне Івано-Франківськ
Жінка додає: також побоюється, що урбанізація матиме негативний вплив на довкілля.
«Дика природа тим і ціниться. Вона вже буде тоді не дикою, а десь соціалізованою, знаєте, більше», — каже Лідія Рокіщук.
Пенсіонерка Марія Потяк розповідає, що має родичів у Румунії. Тому вона сподівається, що після відкриття пункту пропуску зможе частіше з ними бачитися, адже для перетину кордону не доведеться їхати до іншої області.
«Зроблять дороги, діти з дітьми будуть спілкуватися. Це — дуже гарна пропозиція, на мою думку. Наша бабка розповідала, що колись теж у Румунію ходили. Баба мала 22 дітей. І ходили в Румунію, і працювали одні з одними, носили туди, звідти приносили, казала, «чвертку муки». Це — 25 кілограмів, як на наші перевести», — говорить Марія Потяк.
Жителька Зеленого Марія Потяк йде через міст. Суспільне Івано-Франківськ
Позиція місцевої влади
Голова Зеленської громади Володимир Феркаляк каже, що розробляти проєкт пункту пропуску між Україною та Румунією почали у 2008 році. У 2013 відбулися громадські слухання, на яких місцеві жителі одноголосно підтримали цю пропозицію. З його слів, вартість проєкту тоді складала приблизно 1 мільярд гривень, але через початок бойових дій на сході країни його реалізацію довелося відтермінувати на невизначений термін.
«На жаль, 2014 рік і війна внесли свої корективи, і все відтермінувалося, але маємо надію, що в межах Карпатської ініціативи, де було заявлено, що направлений курс на розвиток в цілому Карпат, гірських територій, громад, цей проєкт отримає нове життя і буде втілений реально», — говорить Володимир Феркаляк.
Дорога Ільці — Буркут. Суспільне Івано-Франківськ
З його слів, пункт перетину українсько-румунського кордону планують облаштувати в селі Явірник (історична назва — Шибени — ред.). Автодорога Ільці — Буркут, яка вестиме до нього, наразі має повністю ґрунтове покриття та потребує капітального ремонту на всьому відрізку.
«Ми надіємося на те, що саме відкриття цього пункту перетину дасть поштовх для ремонту дороги Ільці — Буркут, і що це допоможе залучити додаткові інвестиції, розвивати туризм. На жаль, наша Івано-Франківська область — єдина, яка має майже 50 кілометрів кордону з Румунією, і відсутній офіційний пункт перетину на території області», — каже Володимир Феркаляк.
Село Зелене у Верховинському районі. Суспільне Івано-Франківськ
Голова Верховинської районної держадміністрації Василь Бровчук вважає, що відкриття українсько-румунського пункту пропуску в селі Явірник сприятиме економічному та соціальному розвитку для всього району.
«Це — і транспортне сполучення, й торговельне. Це — розвиток сільського господарства, обмін досвідом, працевлаштування молоді й навчання. Ми маємо кілька інвестиційних проєктів, які могли б в подальшому, у разі відкриття цього пункту пропуску, реалізовувати на території Зеленської, Верховинської, Білоберізької громад та в цілому у Верховинському районі. Ну і звичайно, це б спонукало пожвавлення бізнесу, влиття інвестицій у розвиток інфраструктури, зокрема туристичної», — каже Василь Бровчук.
З його слів, інформації щодо термінів та вартості реалізації проєктів наразі немає.
«Це питання мають узгодити на рівні двох держав, президентів Румунії та України. Має бути підписана угода і створений відповідний план дій, відповідне фінансування обох сторін щодо будівництва пункту пропуску і загальної інфраструктури, яка охоплює весь процес. Мабуть, це буде довготривалий процес, бо, зважаючи на ситуацію у державі, де війна, фінансово складно буде реалізовувати ці проєкти. Вони — дороговартісні, бо це — ремонт, будівництво під’їзних доріг як з боку Румунії, так і з боку України», — пояснює Василь Бровчук.
