За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
"Я була татовою донечкою", — так про бійця Ігоря Голодюка говорить його донька Аліна. Вона пам'ятає всі спільні поїздки, вечори за фільмами, музику, яка завжди звучала вдома, і батька, який умів полагодити майже все.
Ігор Голодюк на псевдо Інженер двічі ставав на захист країни: у 2015 році під час АТО й у 2022 після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Чоловік був сержантом 102 окремої бригади Сил ТрО Івано-Франківщини. Під час наступу російських військ на Малинівку Запорізької області Ігор Голодюк поліг у бою. Йому було 50 років.
12 липня 2026 року минає один рік з дня загибелі військового. Спогадами про нього поділилася із Суспільним його донька Аліна Голодюк.
"Я була татовою донечкою"
Ігор Голодюк народився у Загвізді, що поблизу Івано-Франківська. У 20 років він розпочав службу тоді ще в міліції, де пройшов шлях до звання капітана поліції, присвятивши роботі 24 роки свого життя. Чоловік одружився зі своєю обраницею Мартою, у шлюбі з якою народилися двоє дітей — Тарас та Аліна.
Марта та Ігор Голодюки. Надала Суспільному Аліна Голодюк"Все своє дитинство я пам'ятаю тата дуже емоційною та доброю людиною. Якщо мій старший брат більше був близьким з мамою, то я була татовою донечкою. І зовні я більше схожа на нього, і характером, і вчинками. Все своє дитинство я провела з ним — він завжди мене всюди брав", — говорить донька воїна Аліна Голодюк.
Ігор Голодюк із сином Тарасом та донькою Аліною. Надала Суспільному Аліна Голодюк
Удвох вони мали свої традиції — могли разом їздити по справах та на відпочинок, переглянути фільм або ж робити щось по дому, слухаючи улюблену музику. Будинок, у який переїхала сім'я, спочатку не був комфортним для життя. Без підлоги, без стін, без електрики. Але Ігор Голодюк не боявся роботи, каже Аліна. Якщо чогось не знав — знаходив відео в інтернеті, питав поради, вчився. Крок за кроком він будував оселю власними руками. Так само доглядав і сад — це була його територія, де все мало бути до ладу, додає донька військового.
"Оскільки у нас однакові характери, то, звісно, ми й конфлікти мали. Але більше було хороших спогадів. Тато любив пісні Скрябіна та "Океану Ельзи". Коли він щось робив — у нього на фоні завжди грала музика. Казав: "Аліно, ходи мені допоможеш". І я одразу все кидаю й допомагаю татові", — розповіла дівчина.
Маленька Аліна Голодюк із батьком Ігорем. Надала Суспільному Аліна Голодюк
"Він хотів захистити нас, але в той день я хотіла захистити його від того, щоб він нікуди не йшов"
У 2015 році Ігор Голодюк вперше пішов захищати країну. Аліна тоді була ще дитиною.
"Його знайомі добровільно йшли, друзі. Тато не міг сидіти вдома. Він мав якусь таку силу в собі, що хотів бути саме там і захищати нас. Це було його свідоме та правильне для нього рішення. Звичайно, я сумувала за татом. Я не розуміла, чому так, що тато не вдома. Чому саме він? Бо в друзів були вдома і мама, і тато. Напевно, мене це питання найбільше турбувало", — говорить донька воїна.
Військовий Ігор Голодюк під час АТО на Донеччині. Надала Суспільному Аліна Голодюк
Ще за часів АТО її батько отримав позивний Інженер. Після демобілізації працював у комунальному підприємстві "Муніципальна інспекція "Добродій". Але найбільше донька бійця пам'ятає не службу.
"Коли мені було десь 18 років, то я була дуже вразливою. Якщо хтось мені щось сказав — я одразу плачу, вся в сльозах. Я про це з татом говорила, і він сказав найважливіше: щоб я сама себе цінувала як людину. Неважливо, хто і що там говорить", — пригадує дівчина.
Аліна Голодюк із батьком Ігорем під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Надала Суспільному Аліна Голодюк
На початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, Ігор Голодюк вдруге пішов боронити країну. Маючи досвід, чоловік спершу навчав новобранців в Івано-Франківську. Далі бійці вирушили спершу на Сумщину та Харківщину, а згодом — у Запорізьку область.
"Це було важко. Він хотів захистити нас, але в той самий день я хотіла захистити його, щоб він нікуди не йшов, бо ми не знали, чим це закінчиться. Тато мав під командуванням хлопців-добровольців, яких повинен був навчати. Тоді було багато тих, хто ніколи не тримав зброю в руках", — каже Аліна Голодюк.
Ігор Голодюк на початку повномасштабного вторгнення навчав добровольців військової справи. Надала Суспільному Аліна Голодюк
"Там відбувалося пекло, і вони втратили дуже багатьох хлопців"
Ігор Голодюк служив у 78 батальйоні 102 бригади. Він займався забезпеченням на фронті, а також добре знався на документах. Аліна говорить: побратими жартували, якщо потрібно розібратися з паперами — це точно зробить "Інженер".
"Там ніхто це не робив, не любив робити. Всі побратими знали, що якщо потрібно щось заповнити і з документами розібратися — це зробить мій тато. Він звик до цього ще в поліції", — розповідає дівчина.
Ігор Голодюк на псевдо Інженер служив у 102 бригаді Сил ТрО. Надала Суспільному Аліна Голодюк
Крайні місяці перед загибеллю ситуація на напрямку, який боронив Ігор Голодюк, ускладнювалася.
"Якщо ми розмовляли з батьком по телефону, то найчастіше він говорив: "Все добре, все класно". Як тільки ти починаєш щось питати, він одразу переводив тему і запитував, що цікавого сталося у нас вдома", — каже донька воїна.
Ігор Голодюк із побратимами зі 78 батальйону 102 бригади. Надала Суспільному Аліна Голодюк
Остання їхня розмова відбулася за півтора тижня до загибелі Ігоря Голодюка. Це було на початку липня 2025 року.
"Я старалася татові не писати і не телефонувати сама, бо ніколи не знала, коли він може розмовляти. Раптом він мені зателефонував, і з його голосу я зрозуміла, що щось не так. У нього був дуже сумний, похмурий голос. Тато розповів, що загинув його друг-побратим. Я ніколи не чула, щоб він був слабким. Але в той момент відчула, що він спустошений і там (на фронті — ред.) щось відбувається. Тато сказав, що займається похованням, і це була остання наша розмова", — пригадує дівчина.
Аліна Голодюк розмовляє із батьком Ігорем по відеодзвінку. Надала Суспільному Аліна Голодюк
Увечері 11 липня 2025 року Ігор востаннє розмовляв із дружиною Мартою — матір'ю Аліни. Він сказав, що йде на завдання. Це було єдине, що родина знала. Водночас російські війська наступали на село Малинівка, що поблизу Гуляйполя. Саме цей населений пункт боронив Ігор Голодюк з побратимами — саме у бою на його околицях Ігор Голодюк загинув.
"Ми бачили, що там відбувається, в інтернеті. Але те, що проживав тато, ніхто не знає. Знаючи його характер, він свідомо вирішив там бути. Тато знав, що робить. Ми (родина — ред.) декілька днів знали про те, що він у статусі зниклого безвісти, а в цей час побратими, ризикуючи своїми життями, хотіли дати можливість його повернути та поховати вдома", — каже Аліна Голодюк.
Прапор родини Ігоря Голодюка, який підписали побратими воїна після його загибелі. Надала Суспільному Аліна Голодюк
"Ніхто ніколи мене так не захистить, як він"
12 липня 2025 року — у день, коли Ігор Голодюк прийняв свій останній бій — його визнали зниклим безвісти. За декілька днів родина отримала звістку про його загибель. Завдяки побратимам тіло бійця вдалося повернути додому в Загвіздя. Прощання відбулося 20 липня.
Рідні та побратими змогли попрощатися з Ігорем Голодюком 20 липня 2025 року. Надала Суспільному Аліна Голодюк
Минає рік з дня загибелі військового. У нього залишилися дружина та двоє дітей. За ці 12 місяців донька Ігоря Голодюка найбільше шкодує не про слова, які не встигла сказати. Дівчина каже: шкодує про те, чого її тато вже ніколи не побачить.
"Ми стали дуже сильні і зрозуміли, що ми — єдине, що маємо одне в одного. Тепер ми просто живемо життя за нього. Тато не встиг побачити своїх онуків. Скоро я виходжу заміж, і він мав вести мене до вівтаря. Цього ніколи не станеться. Минув рік, а він мені жодного разу не приснився. Я просто хочу, щоб тато мені наснився і щось мені сказав. Я багато розмовляю з ним на його могилі, але не чую жодної відповіді", — говорить Аліна Голодюк.
Сержант 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Ігор Голодюк на псевдо Інженер. Надала Суспільному Аліна Голодюк
Донька полеглого воїна хоче, аби люди пам'ятали Ігоря Голодюка передусім як хорошу та добру людину.
"Ніхто ніколи мене так не захистить, як він, від цього світу, від цього пекла, від усього, що відбувається в країні. Я б хотіла, щоб люди знали, що він був дуже сильним, мужнім, умів ухвалювати рішення. Але з іншого боку — це була хороша людина, яка могла приділити кожному час, підтримати інших. Таких людей я більше ніколи в житті не зустріну. Це був тільки мій тато", — сказала Аліна.
Особисті речі Ігоря Голодюка. Надала Суспільному Аліна Голодюк
