Іван Сивий упевнено йшов до поставлених цілей і з успіхом досягав їх. У 2014 році став учасником АТО, захищав східні терени України. У листопаді 2022 року знову став на захист рідної держави. Під час боїв у Бахмутському районі воїн зник безвісти. Вісім місяців рідні і друзі сподівалися на краще, однак дива не трапилось. 22 Вересня, 2024, 17:00 Калуш Переглядів: 790 
Посмертно воїну присвоєно звання “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади” Реклама Головні новини Калуша та Прикарпаття у Телеграм
Сивий Іван Романович — солдат легендарної 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.
Народився 13 листопада 1984 року в селі Сапогів Галицького району, що на Івано-Франківщині. Ріс активним і кмітливим хлопчиком, допитливим і надзвичайно товариським, йдеться у проєкті “Спогади крізь віки”, інформують “Вікна”.
Навчався у Калуській загальноосвітній школі №4. Однокласник Тарас Захарія пригадує:
“Серед однокласників Іван користувався повагою, хоча сам був спокійним та скромним і не мав багато друзів. У спілкуванні був простим та надзвичайно відкритим. Після завершення школи охоче зустрічався з однокласниками та ділився своїми досягненнями, цікавився їх життям. Не забував і розпитував про інших, з якими не випадало можливості зустрітися. Іван — це людина, яка виховувала себе у дусі наполегливості, порядності та надійності. Він упевнено йшов до поставлених цілей і з успіхом досягав їх”.
Навчання продовжив у Войнилівському професійно-технічному училищі №34, здобув фах кухаря. І хоча за спеціальністю не працював, однак дуже любив потішити рідних та друзів чимось смачненьким. Працював охоронником у різних фірмах.
У 2004 році познайомився із майбутньою дружиною Оксаною. Жінка розповідає:
“Зустрічалися впродовж дев’яти місяців, потім вирішили одружитися. 16 травня 2005 року взяли шлюб. 18 січня 2006 народився син, якого назвали Романом на честь дідуся. 28 липня 2011 на світ з’явилася донечка Сніжана”.
Однак сімейні стосунки не склалися, у 2014 році пара розлучилася. Цього ж року Іван став учасником АТО, захищав східні терени України.
11 листопада 2022 року був призваний за мобілізацією Калуським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки і знову став на захист рідної держави. Мужньо дотримуючись військової присяги на вірність українському народові, самовіддано служив кулеметником стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А4267.
Побратими характеризують Івана як сміливого бійця, надійного друга, готового прийти на допомогу у будь-якій ситуації, щиру та чуйну людину, яка віддасть своє життя за інших.
17 січня 2023 року поблизу населеного пункту Яковлівка Бахмутського району Донецької області під час ведення бойових дій з військовими формування Російської Федерації воїн зник безвісти. Вісім місяців рідні і друзі сподівалися на краще, однак дива не трапилось. 22 вересня стало відомо, що Захисник загинув. 24 вересня він повернувся додому — в домовині.
Свій вічний спочинок знайшов на Алеї Слави міського кладовища. Йому навіки 38 років.
“Низький поклін, глибока шана та вдячність нашому Іванові Сивому за незламність та саможертовність”, — написав у соцмережі Facebook міський голова Калуша Андрій Найда.
“Іван твердо знав, чого хотів і нічого не боявся, мужньо захищав та обороняв нашу державу та загинув як справжній Герой, пам’ять про якого буде жити вічно”, — додав його товариш Тарас Захарія.
Посмертно воїну присвоєно звання “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади”.
19 вересня 2024 року Іванові Сивому відкрили і освятили інтерактивну меморіальну дошку на фасаді Калуського ліцею №4.
