За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Максим Мудрак 14 років пересувається на колісному кріслі. Чоловік — родом із Луганщини, проте разом з дружиною два роки живе у Бурштині на Івано-Франківщині. За його спостереженнями, у місті є будівлі без пандусів чи кнопок для виклику персоналу, або ж вузькі проходи. Через це людина на колісному кріслі не може самостійно потрапити у такі приміщення. Чоловік каже: аби скористатися деякими послугами, йому доводиться просити про допомогу й іноді чекати до десяти хвилин, поки його побачать.
Наскільки Бурштин доступний для людей, які пересуваються на колісних кріслах, — у матеріалі Суспільного.
"Світ на візках — це окремий світ зі своїми проблемами"
Максим Мудрак пересувається на колісному кріслі з 2012 року. Також колісним кріслом користується його дружина.
Максим Мудрак 14 років користується колісним кріслом, Бурштин, березень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Юлія Чаборак
Чоловік каже, що в місті є будівлі, куди неможливо потрапити самостійно. Одна з них — перукарня на вулиці Романа Шухевича.
Дорога на вулиці Романа Шухевича, Бурштин, березень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Юлія Чаборак
"Світ на візках — це окремий світ зі своїми проблемами. І люди, бізнесмени, влада, які ходять, вони не розуміють того, що нам потрібні умови, — пояснює Максим Мудрак. — Моя дружина зараз у перукарні. Вона самотужки не може потрапити туди, бо немає ні пандуса, нічого. Вона впритул під'їхала, її за руки підняли і занесли. Так не має бути. Хоча б якийсь ліфт або пандус мали б бути".
