Прикриваючи відхід побратимів у Вовчанську Харківської області, загинув командир штурмових підрозділів і колишній комбат, полковник Костянтин Жук на псевдо “Нельсон”. Передплатити газету «ВІКНА» на 2025 рік можна ТУТ! 22 Січня, 2025, 18:10 Україна Переглядів: 668 
Костянтин Жук загинув у травні 2024 року. Вічна і світла пам’ять Герою! Реклама Головні новини Калуша та Прикарпаття у Телеграм
Сьогодні, 22 січня, спецпідрозділ “Братство” ГУР Міноборони України повідомив про загибель на фронті полковника Костянтина Жука, інформують “Вікна”.
Зазначається, що Костянтин Жук загинув у Вовчанську як командир штурмової групи, прикриваючи відхід побратимів.
До війни Костянтин Жук був професійним військовим, президентом Національної асоціації мотоциклістів України, одним із засновників київського Пласту. В часи АТО — командир батальйону спецпризначення “Гарпун” в складі МВС, очолював контрдиверсійну групу в складі СБУ. В байкерських колах знаний як Полк.
“Незважаючи на поважний вік, після початку великої війни долучився до батальйону ГУР МО Братство. Керував кількома підрозділами із залучення іноземних добровольців. Брав участь в управлінні обороною о. Зміїний. Загинув у Вовчанську, як командир штурмової групи, прикриваючи відхід побратимів”, — розповідають у спецпідрозділі “Братство”.
Речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов у соцмережі повідомив, що Костянтин Жук загинув у травні 2024 року, але були певні причини так довго зберігати про це таємницю.
“Костя — легендарний чоловік. Я знав його ще в юності, як пластового виховника, ну і час від часу хтось у Пласті казав, що він якийсь військовий і служить у Генеральному штабі ЗСУ. Ми разом з Костянтином були членами пластового куреня Орден Залізної Остроги. Костя вже 6 загиблий військовослужбовець з нашого пластового куреня.
Костя говорив про те, що буде війна з росією, ще задовго до 2022 року і навіть 2014 року. Я, мабуть, почув від нього це ще пластовим юнаком на таборі у 2006 році, коли Костя запитав мене, чи я піду служити в армію. Сказав, що треба ставати офіцерами, бо їх бракуватиме, коли почнеться війна з росією”, — написав Андрій Ковальов.
Спогадами про Костянтина Жука поділився також історик Юрій Юзич:
“Знав особисто друга Полковника з 90-х. Як офіцера Генштабу, який прийшов в Пласт, щоб посилити військовий вишкіл молоді. Він робив все, що в його силах, щоб наша молодь була готовою до війни, у той час, як кадрова армія скорочувалсь і постійно реформувалась. Костя завжди говорив, що треба готуватись до тотальної війни — усім”.
Народився Костянтин Жук 21 травня 1955 року в м. Сміла на Черкащині. Православний, позапартійний. Мав три вищі освіти, які здобував у Харкові, Одесі та Києві. Базово — радіоінженер. До 1992 року служив в радянській армії на командних посадах до командира окремого батальйону включно. З 1992 року — в ЗСУ, з 2004 року — у запасі. 18 травня 1999 року склав пластову присягу. Двадцять років своєї військової пенсії інвестував у військову підготовку молоді. Ще перебуваючи в ЗСУ, пройшов новацькі та юнацький вишколи виховників.
Командир добробату “Гарпун” у 2014-2015 роках. Очолював контрдиверсійну групу в складі СБУ. 2022 року як командир батальйону “Вільна Україна” брав участь в обороні Києва, звільнені Миколаївщини. Брав участь в управлінні обороною о. Зміїний. Керував кількома підрозділами із залучення іноземних добровольців.
