За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
В Івано-Франківську досліджують підземні приміщення пам'ятки архітектури національного значення — собору Покрови Пресвятої Богородиці (Вірменської церкви). Працівники комунального підприємства "Пам'ять" натрапили на демонтовані елементи храму та будівельне сміття, яким, ймовірно, у радянський період навмисне засипали крипти. Дослідники зокрема намагаються з'ясувати, скільки приміщень було під церквою, а також чи є там поховання вірменів та ходи до підземель Станиславівської фортеці.
Що вже вдалося з'ясувати про крипти Вірменської церкви — у матеріалі Суспільного.
Вперше дослідники спустилися у підземні приміщення собору Покрови Пресвятої Богородиці 12 грудня 2025 року. Група складалася з працівників комунального підприємства "Пам'ять", представників Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України та відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міськради. Станом на 17 грудня роботи продовжують.
"Друга підземна кімната використовувалася для поховань. Далі — прохід до центральної крипти, яка є найбільшою за розмірами. Вона має форму видовженого прямокутника, і більша її частина засипана будівельним сміттям. Так само є дещо зруйновані проходи. Вочевидь, тут не було якогось такого пішого переходу. Напевно, це були звичайні аркові віконечка між кімнатами", — каже директор комунального підприємства "Пам'ять" Василь Тимків.
Директор КП “Пам’ять” Василь Тимків у підземному приміщенні Вірменської церкви в Івано-Франківську, 17 грудня 2025. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
З його слів, храм збудували у середині XVIII століття. Після Першої світової війни він зазнав руйнувань від артилерійських снарядів, тому будівлю перебудували разом з підземними приміщеннями. Тимків говорить, що залишки архітектурних елементів собору побачили у першій підземній камері, про яку було відомо раніше. Чи є там поховання вірменів, наразі невідомо.
"Представники органів НКВС так само пильнували ці всі підземні приміщення. Я маю на увазі, що крипти можуть ховати таємниці часу, ближчого до нашого. В останньому приміщенні, до якого ми добралися, є два замуровані входи чи виходи, які можуть до чогось іншого нас привести", — розповів директор комунального підприємства "Пам'ять".
Будівельне сміття у підземеллі Вірменської церкви, яке лежить там з радянських часів. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
У радянські часи будівлю собору Покрови Пресвятої Богородиці використовували як музей атеїзму.
"Ми знайшли залишок від макета земної кулі. Напевно, це мало показувати, що Земля — кругла, і якими нібито помилковими були різні релігійні уявлення", — каже Василь Тимків.
Макет ракетного комплексу поблизу музею атеїзму (нині — собор Пресвятої Богородиці) в Івано-Франківську, радянський період. ПІК
Наразі дослідники мають доступ до чотирьох підземних приміщень. Ймовірно, є ще п'яте, вхід до якого замурований. Такі висновки можна зробити з креслень першого поверху, додає Тимків. Зараз працівники комунального підприємства "Пам'ять" намагаються пробити туди отвір, аби опустити відеокамеру.
"Всяке може там бути. Може, якась крипта, поховання. Ймовірно, якісь церковні речі там могли сховати, але це — радянське мурування, тому навряд чи є щось таке цінне", — говорить виконавець науково-пошукових робіт комунального підприємства "Пам'ять" Іван Князевич.
Тунель у підземному приміщенні під Вірменською церквою в Івано-Франківську. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Собор Покрови Пресвятої Богородиці — пам'ятка архітектури національного значення. Результати досліджень внесуть до документів на цей об'єкт, каже заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міськради Ігор Каюк.
"Храм збудований у стилі пізнього бароко з елементами рококо. Крипти не були досліджені. До цього часу існувала думка, що підвал складається з одного приміщення. Зараз ці отвори більше схожі на лази "чорних археологів". Є припущення, що це робилося в радянські часи, коли існував музей атеїзму. Я думаю, що там може бути ще не одне приміщення", — пояснив Каюк.
Заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міськради Ігор Каюк. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
У четвертій підземній камері знайшли ще один замурований хід, який веде за фундамент церкви. Директор комунального підприємства "Пам'ять" каже, що цей шлях, можливо, веде до підземних ходів, які могли бути в місті у XVIII столітті.
"Собор будували, коли ще фактично існувала Станиславівська фортеця, і цілком ймовірно, що там можуть бути якісь певні виходи до підземель, що стосуються Станиславівської фортеці — тієї, якої вже на сьогодні фактично майже не залишилося", — пояснив Василь Тимків.
Дослідники працюють у підземеллі Вірменської церкви в Івано-Франківську, 17 грудня 2025. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
За словами заступника керівника відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міськради Ігоря Каюка, мур Станиславівської фортеці був одразу за церквою і поруч розташовувалася вірменська брама. З його слів, крипти церкви можна продовжувати досліджувати, щоб спробувати виявити нову інформацію про Станиславівську фортецю та її підземні ходи. До цього процесу, говорить Каюк, треба залучати істориків та археологів, а також шукати на це грантові гроші.
