Авторські колонки «МИ ТУТ НЕДАРЕМНО – СВІТИ КОЛИ ТЕМНО!» Про освітню конференцію EdCamp 2024 в Коломиї Вчора
Від чого залежить успіх в будь`якій справі? Правильно! Від людей, які її творять! Від синергії, підтримки та спільного бажання зробити все якнайкраще! В травні 355 освітян з усієї України приїхали саме до нашого містечка! Вони занурились в цю неймовірну атмосферу спілкування, нових знайомств та цікавих лекцій на будь’який смак від найкрутіших спікерів! Від Павла Шеремети до Артура Пройдакова! Це була справді масштабна і вражаюча подія для нашого міста! Тому хочемо познайомити вас ближче з людьми, які її творили, і в свою чергу – сказати величезне дякую за те, що маєте сміливість робити більше заради наших освітян та дітей! Ви не просто розвиваєте освіту в Коломиї, ви піднімаєте статус нашого міста на рівень вище!
Кураторами цьогорічної магістральної конференції EdCamp в Коломиї, що проходила на базі Ліцею №1 ім.Василя Стефаника, був сам директор ліцею Мирослав Граб та його чарівні партнерки – Мар’яна Лисишин (заступниця директора), Елла Неміш (вчителька початкових класів) та Софія Соколовська (вчителька англійської мови).
Поспілкувавшись з ними стає очевидним, чому все вдалося! Це справді крута і потужна команда однодумців, які знають як «зміцнити освітянські крила, щоб досягнути до зірок!» Варто зазначити велику підтримку Коломийської міської ради на всіх етапах підготовки до конференції, за що дуже вдячні її організатори!
Але про все це детальніше читайте в нашому матеріалі:
Мар’яна Лисишин:
Перша така конференція в Україні відбувалася в Харкові 2015 року, а взагалі це американський рух, такий собі освітній табір для вчителів. Тоді ж було оголошено про створення офіційного всеукраїнського об’єднання «EdСamp Ukraine». Я була на першій конференції і пригадую, що такого я ще не бачила!
Що означає (не) конференція?
Існує певне правило «вільної ноги», коли кожен учасник конференції може сам обирати куди йти, які знання отримувати, чи навіть вийти, якщо стало нецікаво. Освітяни можуть просто спілкуватись, знайомитись з новими людьми чи збагачуватись експертними думками на ту чи іншу тему.
Про першу магістральну (не)конференцію EdCamp в Коломиї
Ініціатором проведення такої конференції в Коломиї був тодішній начальник управління освіти Коломийської міської ради, наш герой Любомир Бордун. Це була його мрія. І ми, як учасники координаційної групи, пройшли співбесіду на право проведення конференції за декілька днів до страшної звістки про смерть Любомира. Об’єднавшись з Ліцеєм №9, котрий теж подавав заявку на проведення конференції, в нас вийшла чудова команда! 28 квітня 2023 відбулась перша освітня (не)конференція в Коломиї!
Які умови для проведення конференції?
Мирослав Граб: Ідея проведення конференції в 2024 році зародилась одразу після квітневого EdCamp. Коли ми прийняли рішення, що приймаємо участь у конференції – почався період підготовки, створення команди, ідей, готувались, щоб пройти непростий відбір.
Мар’яна Лисишин: Тільки 23 команди з 80 мали можливість провести магістральний EdCamp. Письмова заявка, 30-хвилинне інтерв’ю, безліч запитань.
Мирослав Граб: Окрім кураторів, нам допомагали 55 залучених волонтерів. Ті вчителі, що стали учасниками, були в захваті, бо до кого б не підійшли – всі знали свою роботу. Спрацювали, як один механізм.
Яка основна тема й цілі цьогорічної конференції?
Елла Неміш: Ми хотіли, щоб це стало продовженням минулорічної події. Тоді ми долали такий собі освітній трекер, підкорювали вершини, а цього року ми хотіли зміцнити освітянські крила, щоб досягнути до зірок. Є три ключові слова на всіх міні-Ed-Camp: ВІРИМО! ПЕРЕМАГАЄМО! ПІДТРИМУЄМО! Це три блоки, що розписані на особливій сесії едкемпового десанту і особливі практики, як працювати з дітьми та як давати раду собі. Ми намагалися запросити різнопланових спікерів, щоби кожен вчитель і вчителька, які до нас приїдуть з будь-якого куточка України, змогли знайти щось таке, що буде їм до душі. Були лекції про інновації, ментальне здоров’я, інклюзію, про те, як вчителю бути щасливим.
Мар’яна Лисишин: Перша медична допомога, накладання турнікетів, про здоров’я, про STEAM-освіту, клуб молодого винахідника, де тренером є Елла Богданівна.
Мирослав Граб: Загалом 24 експертні локації і 8 майстер-класів. Близько 355 учасників помістились в дванадцяти аудиторіях ліцею. В один час відбувались різні лекції і кожен мав право вибрати, куди піти.
Мар’яна Лисишин: Серед спікерів: Павло Шеремета, який мав повний аншлаг на своїй лекції про розвиток дивергентного мислення, Артур Пройдаков, Наталя Зима, Людмила Сакович, Наталя Валевська, Любов Залюбовська.
Яка користь з конференції? Це про натхнення для вчителів чи про конкретні практичні навички, з якими вони повернулись додому?
Мирослав Граб: Думаю, що і те й інше. Вчителі побачили наскільки це грандіозна подія, яка позитивна енергія там панувала. Відкриття було дуже атмосферним в кінотеатрі «Стрічка», а всі інші події безпосередньо в Ліцеї.
Елла Неміш: Важливо, що це відбувалося напередодні дня народження Василя Стефаника. Ми подумали, що можемо організувати флешмоб, створили зірку єднання, кращі учні школи вшанували пам’ять нашого генія покладанням квітів. І при вході на всіх чекали «Стефаникові передбачення», які підготували вчителі української мови.
Які у вас плани на майбутнє?
Елла Неміш: Один вже є. Він стосується розвитку IT-профілю. Оскільки на конференції ми задіяли наш іноземний профіль у вигляді «Освітнього прориву». Це проект, що відбувався за сприяння і повної підтримки Коломийської міської ради, особисто Богдана Станіславського. Іноземний профіль у нас уже оновлений, є сучасні класи, обладнання, працює розмовний клуб.
Чи існує здорова конкуренція між освітніми закладами в Коломиї?
Мирослав Граб: Я не можу сказати, що ми проводили EdCamp, щоб бути першими. Ми хотіли самі себе реалізувати в цьому, заявити про себе, бо все ж таки це велике досягнення великої команди. Ми працюємо, щоб Ліцей ім.В.Стефаника тримав свою планку.
Елла Неміш: Цікаво, що в нашому місті всі ліцеї мають якусь свою родзинку. У нас – іноземна мова, IT-профіль і сам Стефаник, як бренд. І в кожного є цей свій бренд. Конкуренція можливо з’явиться, коли буде проблема з наповненістю класів. В країні вже є демографічна проблема.
Які сильні і слабкі сторони освітньої сфери Коломиї ви можете назвати?
Елла Неміш: Ми довго були сиротами. Після загибелі Любомира Бориславовича, посада начальника управління освіти була наче недоторкана. Після такого «світоча» керувати освітою в Коломиї – це ще той виклик.
Мирослав Граб: Я б хотів віддати належне міській владі, в особі Богдана Станіславського, бо він дійсно дбає за освіту, переживає, готовий підтримати наші проекти. Він собою фактично закривав цю прогалину начальника управління освіти. Добре, що в Міській раді розуміють: «Буде освіта – буде й держава!»
Елла Неміш: На всіх етапах підготовки до цьогорічної конференції EdCamp ми відчували підтримку Коломийської міської ради.
Мар’яна Лисишин: Цю синергію і співпрацю відчували абсолютно всі! А найбільше тішить, що для кожного вчителя була своя цікава ніша. А за нами всіма стоять наші діти. І вони були в захваті, вони побачили, що бути вчителем – це круто і цим можна пишатися! Одна дівчинка в 10 класі хотіла вчитися в галузі IT, а потім каже: «Я передумала! Хочу бути вчителькою!» В такі моменти, я думаю: «Ого, недаремно ми це зробили!»
Мирослав Граб: Батько нашої учениці дякував, що ми запросили його це все відзняти. Каже: «Я ще такого атмосферного заходу не знімав!» Я би ще хотів відзначити Панельну дискусію, вона була дуже цікавою!
Мар’яна Лисишин: Проведенню дискусії ми завдячуємо Івану Юрійчуку, коломиянину, заступнику голови Державної служби якості освіти з питань цифрового розвитку та цифрових трансформацій, котрий її модерував. Участь в дискусії взяли Тетяна Вакуленко, Павло Шеремета, Артур Пройдаков, Віктор Кімакович. Говорили про освітні обрії і що нас чекає далі.
Чи важливо вчителю змінювати сферу діяльності після роботи і як в цьому може допомогти творчість?
Елла Неміш: Коли я працювала в Міській раді, думала, що вже не повернуся до школи. Здавалось, що мені замало місця в чотирьох стінах. Але коли я побачила очі дітей, відчула зворотній зв’язок від батьків, зрозуміла, що шкільний клас – це теж маленька держава і від тебе великою мірою залежить майбутнє. Поєднання освіти й творчості – для мене не є новим, адже в школі можна реалізовувати себе і як освітянка і як мисткиня, якщо це не гучно звучить. Діти дають силу, дарують крила!
Чи важко бути жінкою-лідером і що найбільше надихає на цьому шляху?
Мар’яна Лисишин: Мене надихають люди, які мене оточують. Мені дуже подобається командне лідерство, розподілене. Ти можеш бачити щось з однієї сторони, а людина, яка поруч, може це підсвітити, дати пораду. І мені було дуже комфортно працювати над підготовкою конференції саме в такій команді! Кожен з нас є лідером, але можна одне одного доповнювати, тоді виходить синергія і ти відчуваєш, що не сам.
Елла Неміш: А Мирослав Васильович, як наш старлайтер – запалює зірки і дозволяє сяяти! Керувати таким закладом – нелегка справа, адже ми всі дуже різні. Це треба вміти – дозволити кожній з нас стати поруч, взяти певний напрям в свої руки, довіритись і дійсно підтримувати, а не загасити.
Мирослав Граб (сміється): Але я даю їм ніч переспати зі своїми ідеями, а потім вирішувати! Головне моє побажання коломийським освітянам – надихайтесь! Працюйте для дітей! Не бійтесь інновацій, іти в ногу з часом! І гаджети треба вміти правильно використовувати, а не робити з них проблему! Треба навчити дитину, що там може бути багато цінного й корисного!
Елла Неміш: Насправді, я дуже рада, що та картинка конференції, яка існувала в нашій голові – справдилась! Оцей лейтмотив «Ми тут недаремно» дуже відгукнувся всім учасникам конференції. Ми змогли своїм світлом запалити інших вчителів, а вони повезли цей вогник до своїх дітей, заради яких ми й працюємо.
Дзеркало Медіа щиро дякує нашим освітянам за розмову! Коломия пишається Вами, Вашою самовідданою працею і тими крутими проектами, які ви втілюєте в життя!
Розмовляла ГАЛИНА МАЛЯРЧУК
