За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Акція проти забудови, пікнік на березі озера, Івано-Франківськ, 24 березня 2024 року. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Відпочинкову зону поблизу міського озера в Івано-Франківську прибрали, зробили газон, поставили лежаки, лавочки, столики й мангали у 2019 році в межах програми "Бюджет участі". За це з бюджету міста спрямували 300 тисяч гривень. У 2024 році там встановили будівельний паркан, а замість трави — нині болото.
Цю землю міська рада ще у 2018 році віддала парафії УГКЦ на спорудження церкви священномученика Симеона Лукача. 24 березня 2024 року франківці зібралися на акцію проти забудови. Попри позицію містян, мер Руслан Марцінків заявив, що підтримує будівництво церкви.
Що відомо про спорудження церкви на березі озера, чи можливий у цій ситуації компроміс, до чого тут переселенці й наскільки важливі зелені зони, читайте у матеріалі Суспільного.
"Людей надурили"
Проєкт з облаштування відпочинкової зони біля міського озера підприємця Тараса Бойчука переміг у "Бюджеті участі" у 2019 році, зібравши майже одну тисячу голосів франківців з різних мікрорайонів. Втілювати ідею Тарасові допомагав Юрій Чабан — також підприємець, керівник компанії, що займається виготовленням вуличного обладнання та об'єктів благоустрою.
Юрій Чабан — підприємець, керівник компанії, що займається виготовленням вуличного обладнання та об’єктів благоустрою. Фото: Facebook/Yuriy Chaban
З його слів, до того, як проєкт переміг, зелена зона біля озера фактично була сміттєзвалищем садового кооперативу.
"Звідти вивезли приблизно 15 КамАЗів сміття. Ми завезли рослинний ґрунт і зробили там газон. Це, власне, якраз та площа забудови, яка планується під будівництво. І, крім того, там облаштували відповідне вуличне обладнання", — каже Юрій Чабан.
Зелена зона поблизу міського озера в Івано-Франківську, 2019 рік. Фото: Facebook/Yuriy Chaban
Проєкт реалізували за 300 тисяч гривень, отриманих з міського бюджету. Майстри також встановили лежаки, лавки, урни, мангали, проклали доріжки й почистили дерева. Відтоді тут відпочивали як місцеві жителі, так і туристи.
"Там вирізали не "два-три аварійні дерева", а понад десять дерев. Великі, дорослі верби порізали просто всі. Виявляється, їх порізали ще під час облаштування кортів. Корти так само зайшли на територію відпочинкової зони з лівого боку, а з правого — вже підступилася новобудова", — розповідає підприємець Юрій Чабан.
Люди відпочивають поблизу міського озера, Івано-Франківськ, 2019 рік. Фото: Facebook/Yuriy Chaban
За його словами, ні представники міської влади, ні парафія УГКЦ не обговорювали ідею спорудження церкви ані з авторами проєкту, ані з містянами.
"У 2018 році надали дозвіл нібито на розробку проєкту будівництва культової споруди. У 2019 році через "Бюджет участі" дозволили реалізувати ініціативу, облаштувавши зону відпочинку. У 2021 році затвердили проєкт на будівництво і відведення земельної ділянки. Всі ці дії відбувалися в стінах міської ради. Тут постає питання: якщо вже виділили у 2018 році ділянку під будівництво, для чого проводили "Бюджет участі"? Якщо реалізували його, то для чого дали там будувати? Виходить, і там, і там, і там людей надурили", — каже Юрій Чабан.
Будівельний паркан на місці поблизу міського озера, де планують збудувати церкву УГКЦ. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Позиція департаменту містобудування та архітектури
Директор департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради Орест Кошик у коментарі Суспільному розповів, чому ідею спорудження церкви не обговорювали з громадою.
"Коли надається дозвіл, законом не передбачені громадські слухання. Вони необхідні при розробці містобудівної документації: генеральних, детальних, комплексних планів зонування", — каже Кошик.
Будівельний паркан на місці поблизу міського озера, де планують збудувати церкву УГКЦ. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
На запитання кореспондента Суспільного про те, якою логікою керувалася міська рада, надаючи парафії УГКЦ дозвіл на будівництво церкви на березі міського озера, Орест Кошик сказав, що всі пояснення департамент містобудування та архітектури надасть у відповіді на інформаційний запит.
Як знайти компроміс
Підприємець Юрій Чабан каже: зважаючи на ситуацію, що склалася з відпочинковою зоною, проєкти-переможці "Бюджету участі" абсолютно незахищені.
"Тобто громада реалізувала якийсь проєкт, користуючись правом на розпорядження грошей та ініціативність. А хтось може прийти, "тикнути" пальцем, що "я хочу тут будувати", подати відповідне звернення, і все — міська рада виділить цю земельну ділянку. Там усе знищать і демонтують", — говорить Юрій Чабан.
Місце, де планують побудувати каплицю УГКЦ. Фото: Суспільне Івано-Франківськ/Степан Пенкалюк
З його слів, зараз місце для відпочинку "на 90% знищене" і користуватися ним неможливо. Утім, підприємець додає, що є варіант розв'язання проблеми, який спрацює за згоди як міської ради, так і УГКЦ.
"Якби міська рада могла надати єпархії рівнозначну земельну ділянку і єпархія б на це погодилася, не змінюючи проєкту. Єдине — це зробити прив'язку до нової ділянки", — пояснює Юрій Чабан.
"Мер вважає, що ВПО становлять загрозу християнству?"
І представники УГКЦ, і міський голова уже прокоментували свою позицію щодо будівництва храму. Духівники аргументували доцільність спорудження "нової богослужбової каплиці" її "функціональною унікальністю".
Міський голова Руслан Марцінків у своєму дописі у Facebook на підтримку будівництва церкви апелював до питань віри, підпільної боротьби УГКЦ у XX столітті, військових та переселенців. Він написав, що "від роботи влади, церкви та інших інституцій залежить, чи ми залишимося християнським та українським містом" і додав: "Від нас залежить, яке це місто буде: Христа чи Диявола! Українське чи москомовне!"
У своєму дописі мер згадав і про те, що в Івано-Франківськ прийняв 40 тисяч внутрішньо переміщених людей. Голова правління громадської організації "Д.О.М.48.24" Наталія Вишневецька, яка переїхала з Донецька у Франківськ у 2014 році, в коментарі Суспільному сказала, що допис Марцінківа обурив її. З її слів, він є спекулятивним щодо переселенців.
"Якщо допис був про будівництво чи про підтримку церкви, то взагалі незрозуміло, до чого тут ВПО? Те, що мер вважає, що переселенці становлять загрозу християнству і роблять місто більш російськомовним? Це — абсолютно не так, тому що, наприклад, у нашому просторі більшість людей — ВПО. І вони всі спілкуються українською мовою. Вони ходять у церкви. Раніше міський голова вже висловлювався на цю тему. Це просто йде такою червоною лінією, що всі ВПО — це загроза", — сказала Наталія Вишневецька.
Голова правління громадської організації “Д.О.М.48.24” Наталія Вишневецька. Фото: Facebook/Наталія Вишневецька
Крім того, Наталія порівняла Івано-Франківськ десятирічної давності з теперішнім: "Для мене — це питання дуже болюче. Тому що я не хочу, щоб це місто перетворювалося у забетоновані новобудови. Я пам'ятаю це місто, коли приїхала у 2014 році: воно стало гіршим у плані архітектури".
Важливість зелених зон
Про шкідливість надмірної забудови та важливість зелених зон Суспільне поспілкувалося з урбаністом-озеленювачем громадської організації "Urban Crew" Ілгамом Гасановим. З його слів, через перегрів сучасних міст, зелені зони — це своєрідні контролери клімату і збирачі опадів. Крім того, каже експерт, такі місця рекомендують створювати й представники Всесвітньої організації охорони здоров'я.
"Відсутність зелених зон впливає на бажання людини банально виходити з дому і ходити. А прогулюватися на свіжому повітрі — одна з найдієвіших профілактик більшості серцево-судинних захворювань. Чомусь ми в цей простір починаємо робити свої інтервенції. І це стосується не тільки обрядових споруд: ми туди несемо і МАФи, і дуже дивний малий і середній бізнес, який шкодить більше, ніж приносить користі", – пояснює Ілгам Гасанов.
Урбаніст-озеленювач громадської організації “Urban Crew” Ілгам Гасанов. Фото: Facebook/Ілгам Гасанов
27 березня на сайті міськвиконкому іванофранківці створили електронну петицію з проханням зберегти рекреаційну зону на березі міського озера та знайти для парафії УГКЦ іншу територію для будівництва храму. Станом на 22:20 27 березня 2024 року її підписали 305 людей.
