Фото: REUTERS
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець визначив суперечливі норми у новому у законопроєкті про мобілізацію. Лубінець запевнив, що вже мав зустріч із міністром оборони Рустемом Умєровим і той готовий реагувати на зауваження. Відповідного листа із зауваженнями також надіслали до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Виїзд чоловіків за кордон
– Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання.
У законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України.
Електронний кабінет призовника
– Окрім цього, у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.
Перевірка документів представниками ТЦК
– Питання надавання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років також суперечать Конституції. Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України. Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.
Позбавлення відстрочки аспірантів
– У змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками.
Альтернативна (невійськова) служба
– Що стосується альтернативної (невійськової) служби, то чинна редакція Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» нині не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Однак є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті.
Також омбудсмен вважає недоцільною норму про те, що призов на військову службу під час мобілізації може здійснюватися незалежно від місця їх перебування на військовому обліку, наприклад під час виїзду на вихідні до батьків чи перебування у санаторії. При такому підході часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки вони не носять із собою необхідні документи.
30 січня Кабмін зареєстрував новий законопроєкт про мобілізацію, який Верховна Рада має розглянути найближчим часом. Європейська Бізнес Асоціація заявила, що законопроєкт містить суперечливі норми і може паралізувати економіку країни.
