Фото: Зображення 1195798 із сайту Pixabay
Пора кишкових інфекцій у розпалі: повідомлення про отруєння і локальні спалахи з’являються в різних регіонах.
У Львові 26 людей, серед яких троє дітей, опинилися в інфекційній лікарні після страв із соусом «карбонару». У всіх діагностовано сальмонельоз, а перевіряльникам належить з’ясувати, чи винні у отруєнні сирі яйця, що входять до складу соусу.
Слідом за Львовом стався спалах в Одесі: гостру кишкову інфекцію діагностовано у 25 осіб, сальмонельоз виявлено у п’ятьох. Усі постраждалі не пройшли повз «Тірамісу» в одній із мереж супермаркетів.
Що то за хвороба?
Сальмонельоз – гостра шлунково-кишкова інфекція, яку викликає бактерія сальмонела. Хвороба має гостру течію та залучає до інфекційного процесу органи шлунково-кишкового тракту. Важко переноситься маленькими дітьми та людьми похилого віку внаслідок зневоднення, яке вона викликає.
За інформацією Центру громадського здоров’я, сальмонельоз має літньо-осінню сезонність, хоча випадки захворювань реєструються протягом усього року. Але спека створює ідеальні умови для активізації передачі інфекції.
Епідеміологічними особливостями цієї хвороби є не лише сезонність, а й раптовість та масовість.
Сальмонельоз прийнято вважати хворобою цивілізації, хоч, здавалося б, де брудні руки, а де цивілізація? Але найчастіше він справді зустрічається у великих містах, в Україні, наприклад, за даними ЦОЗ, захворюваність у селах удвічі нижча.
Хто такі сальмонели?
Гарна назва, закріплена за цими бактеріями, була дана їм на честь американського ветеринара Салмона, який вперше виділив збудника сальмонельозу наприкінці XIX століття.
Всесвітня організація охорони здоров’я характеризує сальмонеллу як «усюди зустрічається і стійку бактерію». Медиці відомо близько двох тисяч видів сальмонел, на щастя, викликати хворобу у людей здатні лише кілька із них. Але цих цілком достатньо, щоб бути однією з чотирьох головних причин діарейних хвороб у всьому світі.
Сальмонелла поширена як серед людей, а й серед свійських тварин, і серед диких. Кури, качки, свині, велика рогата худоба, вівці, коні, кішки, собаки, дикі водоплавні птахи, черепахи, гризуни, лисиці, вовки – все це першоджерело інфекції. Носіями її тварини можуть бути від кількох днів до кількох років, виділяючи збудника разом із сечею, слиною, молоком, фекаліями.
Бактерії сальмонели надзвичайно рухливі та життєстійкі до фізичних та хімічних факторів навколишнього середовища. Наприклад, у ґрунті вони зберігаються 18 місяців, у воді – близько п’яти років, у кормах для тварин – до півтора року, у висушених фекаліях – до двох років, у замороженому м’ясі – до 6 місяців, у сирах – до року, у молоці – до 20 днів, у кефірі – до двох місяців, на яєчній шкаралупі – до трьох тижнів.
Потрапляючи в м’ясні або молочні продукти, напівфабрикати, бактерії продовжують активно розмножуватися, не змінюючи при цьому ні їх смаку, ні кольору, ні запаху. Стійки навіть до копчення та засолювання, але не виносять кип’ятіння. Хоча із застереженням: якщо сальмонели оселилися всередині товстого шматка м’яса, то при варінні можуть загинути не одразу. А в копченому м’ясі із вмістом солі 12-19% здатні зберігатися понад два місяці. Чому бактерії поки що не навчилися протистояти, так це дезінфікуючим засобам.
Чому заражається людина?
За даними ВООЗ, сальмонела може долати весь харчовий ланцюг – від корму до тваринного, первинного виробництв і до будинку чи громадського харчування. Люди заражаються, зазвичай, після вживання інфікованих продуктів тваринного походження – яйця, молоко, м’ясо чи овочів, забруднених гною.
Крім того, інфекція передається від хворого чи безсимптомного носія бактерій до здорового. Хоча в підтримці циркуляції сальмонел у природі людина значно поступається тваринам. І при контактах людини із зараженими тваринами, у яких хвороба часто ніяк не виявляється.
Як запідозрити сальмонельоз?
При харчовому зараженні інкубаційний період може бути дуже коротким – до 6 годин, в середньому триває 12 – 24 години. При контактно-побутовому – від 3 до 8 днів.
Основні симптоми:
болючі відчуття в ділянці живота, найчастіше – біля пупка; нудота та блювання; діарея; здуття живота; зміна кольору калу, який може ставати і жовтим, і зеленим, і навіть помаранчевим; наявність домішок слизу, крові та зелені в калі; висока температура; сильна слабкість та озноб.
Сильна блювота та діарея можуть призвести до зневоднення, яке проявляється невгамовною спрагою, зниженням тиску, сильним потовиділенням, висипаннями, апатією.
Якими шляхами бактерії потрапляють до організму?
Механізм передачі інфекції – фекально-оральний, тобто через брудні руки. Зараження відбувається контактно-побутовим, водним та аліментарним (або через їжу) шляхами. Останній – найпоширеніший, до 98% випадків пов’язані із вживанням інфікованої їжі.
У такий спосіб частіше заражаються дорослі та діти старшого віку. Малята, новонароджені, діти з ослабленим імунітетом інфікуються більше контактно-побутовим шляхом – через іграшки, соски, брудні руки, у дитсадках, лікарняних стаціонарах.
Насправді у сальмонели маса способів потрапити до людського організму:
контакт із домашніми тваринами та птахами; вживання м’яса, молока та яєць, які не пройшли необхідну термічну обробку; за допомогою дверних ручок, меблів, інфікованих поверхонь; приготування їжі на дошці, де оброблялося сире м’ясо чи м’ясні продукти, заражені сальмонелою. Або використання ножа, яким вони оброблялися; хворі чи бактеріоносії, які готують, продають чи роздають їжу; проникнення бактерій у продукти і тварин, і під час транспортування, розфасовки, продажу, приготування; Вживання зараженої води.
Які форми може протікати інфекція?
Сальмонельоз можна і не помітити, але в той же час він здатний розвинутись до важкої форми. В цілому, ступінь сприйнятливості людини до сальмонел висока, але все залежить і від кількості «бактерій, що пробралися», і від імунітету, і від особливостей організму. Найбільш схильні до хвороби діти до року, люди старше 60 років і ті, у кого несприятливий преморбідний фон, коли здатності організму захищатися і пристосовуватися ослаблені.
Виходячи з цього, інфекція може розвиватися у таких формах:
Шлунково-кишковий або гастроінтестинальний сальмонельоз: найпоширеніший, гострий і яскравий. Для нього характерні висока температура, загальна слабкість, головні та м’язові болі, здуття та біль у животі, особливо в районі пупка, нудота та блювання, що стає водянистою, з домішками жовчі, діарея.
За легкої форми температура піднімається незначно, хворий одужує протягом трьох днів. При тяжкій – до чотирьох днів тримається висока температура, лихоманка, падає тиск, виникають судоми. Тифоподібний сальмонельоз: починається як шлунково-кишковий, а потім набуває симптомів черевного тифу. Висока температура спостерігається до двох тижнів, збільшуються печінка і селезінка, з’являється висип на животі, язик покривається сіро-коричневим нальотом. Одужання може затягнутися на місяць та довше. Септичний сальмонельоз: рідкісна форма, що виникає у літніх людей, що ослаблені, або новонароджених. Їй властива тривала лихоманка, температурні перепади, сильне потовиділення. Проникаючи в тканини та органи, збудник створює септичні вогнища, і можуть уражатися легені, серце, нирки. За такої форми високий ризик летальних наслідків. Субклінічна форма сальмонельозу та бактеріоносійство: не проявляються клінічно та виявляються лише лабораторним способом. Людина при цьому нічого не відчуває, але є розповсюджувачем інфекції.
Ризику тяжкого перебігу хвороби більше схильні люди з низькою кислотністю шлунка, хронічними хворобами травної системи, імунодефіцитними станами.
Чи є способи уберегтися?
Головна заповідь для всіх кишкових інфекцій, і сальмонельоз не виняток, – мити руки. Після туалету, перед приготуванням їжі та перед тим, як сісти за стіл, повернувшись із вулиці, після контакту з тваринами. Крім того:
Уникати у спеку тортів, тістечок, готових салатів, десертів, напівфабрикатів. Перед використанням, незалежно від способу приготування, ретельно мити яйця у теплій воді з милом. Не пити сирі яйця, не бити гоголь-моголь, не робити домашній майонез із сирими яйцями. Мати окремий ніж та дошку для м’яса та риби. Або хоча б мити гарячою водою з милом і те й інше одразу після використання. Не пити сирого молока, тільки кип’яченого. Ретельно мити овочі та фрукти гарячою водою. Уникати контакту їжі з піском чи землею, якщо харчуватися доводиться у невідповідних умовах. Яйця водоплавного птаха використовувати тільки в тесті або в стравах, які проходять достатню термічну обробку. Мити в гарячій воді іграшки та соски після падіння на землю. Чи не купувати продукти на стихійних ринках, особливо м’ясо, молоко, консервацію. Не зберігати в холодильнику і не тримати на столі сире м’ясо та готову їжу поряд. Не вживати прострочені та сумнівні продукти. Убезпечити їжу від контактів з мухами та гризунами. Уникати їжі в громадському харчуванні хоча б на період спеки. Проварювати та просмажувати м’ясо та птицю невеликими шматками.
