За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
У Косівському районі на Івано-Франківщині є десять негазифікованих сіл і сім — частково з газом. Серед них — Акрешори. В одному з його гірських присілків Верх без газопостачання живуть 50 сімей. Місцеві звикли опалювати оселі пічками або електрообігрівачами, в умовах знеструмлень піч стала для них єдиним джерелом тепла. Проте люди скаржаться, що не мають чим палити, бо не можуть купити або привезти дрова. Підприємства, які продають дровину, не надають транспортні послуги. У деяких з них кажуть, що всі машини поїхали на фронт. Тож люди користуються торішніми запасами.
Щоб з’ясувати, чому в районі виникли проблеми з купівлею і доставкою дров, Суспільне звернулося до лісокористувачів, які працюють на Косівщині, та до голови Косівської райдержадміністрації Василя Жмендака.
"Купити не можеш, виписати не можеш, привезти не можеш"
Військовий 102 бригади Юрій Мельничук — родом із села Акрешори. Він живе в одному з його гірських присілків під назвою Верх. Чоловік вступив у військо в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Воював на Запорізькому напрямку. У листопаді 2025 року отримав поранення в ногу. Наразі проходить реабілітацію.
Раніше, говорить Юрій Мельничук, відсутність газу у селі не була проблемою у жителів, бо палили в печі. Але зараз дрова — в дефіциті.
Військовослужбовець 102 бригади Юрій Мельничук перебуває на реабілітації. Суспільне Івано-Франківськ
"Тепер так виходить: вони закони поухвалювали, що навіть сухостій не можна збирати. Ну а як далі жити? Купити не можеш, виписати не можеш, привезти не можеш, газу нема. У нас просто ще є старі запаси — з літа були дрова, знайомі вирубували в себе в городі дерева, теж привезли. А далі не знаю, як буде", — каже Юрій Мельничук.
Жителі села Акрешори для обігріву використовують торішні запаси дров. Суспільне Івано-Франківськ
Військовослужбовець звертався в лісгосп, щоб купити дрова, однак йому це не вдалося.
"Ми дзвонили. У лісництві сказали, що дають, але треба машину, щоб приїхати й забрати. Я кажу: у вас же ж є машина в лісництві. Ми все оплачуємо, лише перевезти. Однак нам відмовили, сказавши, що та машина не має права виїжджати з дровами за межі лісництва. Ну і виходить, що нереально дров дістати. Буду далі дзвонити в лісництво, якось пробувати", — говорить Юрій Мельничук.
Юрій Мельничук отримав поранення на фронті у листопаді 2025 року. Суспільне Івано-Франківськ
У сусідньому будинку мешкає ветеран 10 гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" Дмитро Записяк. Після поранення на Бахмутському напрямку у березні 2024 року йому ампутували ногу.
Чоловік також не може купити дрова. Наразі сім’я палить у печах торішніми запасами.
"Я звертався в лісгосп по дрова. Там сказали: знають, що мені мають їх дати, однак дрова заблоковані законом, не можна вивезти. Рубки немає. Я два рази звертався до лісників — по сьогоднішній день дров немає. Маю ще є давніші запаси. Є садовина: яблунька чи грушка якась стара. Не родить або якийсь сорт поганий. Ну що зробити з нею? Рубаємо на дерева", — розповідає Дмитро Записяк.
Ветеран 10 гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” Дмитро Записяк. Суспільне Івано-Франківськ
Ветеран додає, що йому запропонували самому привезти дрова з дальшої лісосіки, проте ветеран немає транспорту.
"От як я, інвалід другої групи без ноги, можу піти в ліс, заготовити собі дрова? То десь у Вижньому Березові. Там треба машину ЗІЛ з лебідкою. Є в мене один знайомий, що поїхав би забрати. Але автомобіль — без лебідки. А де ти знайдеш таку машину з лебідкою? І хто тепер взагалі поїде в ліс? Всі бояться", — говорить Дмитро Записяк.
Ветеран 10 гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” Дмитро Записяк біля печі. Суспільне Івано-Франківськ
Пояснення "Лісів України"
Суспільне звернулося за коментарями щодо ситуації з дровами на Косівщині до пресслужби державного підприємства "Ліси України". Нам надіслали текстову відповідь начальника Коломийського надлісництва філії "Карпатського лісового офісу" Андрія Смічика. У ній йдеться про те, що загальна площа лісів у Косівському районі складає майже 43,5 тисячі гектарів. Заготовлять і продають деревину там три установи.
Найбільша ділянка відведена підприємству "Райагроліс" Косівської районної ради — 19,2 тисячі гектарів. Коломийське надлісництво філії "Карпатський лісовий офіс" "Лісів України" має у постійному користуванні 16,1 тисячі гектарів, національний природний парк "Гуцульщина" — 7,6 тисячі гектарів. Ще орієнтовно пів тисячі гектарів використовує місцева влада.
Гірське село Акрешори не має газопостачання. Суспільне Івано-Франківськ
У 2025 році надлісництво не могло заготовляти дрова на Косівщині, оскільки не мало дозвільних документів на рубку.
"Коломийське надлісництво подало документи для отримання ліміту орієнтовним обсягом 1480 кубічних метрів. Однак Мінекономіки повернуло документи на доопрацювання у зв’язку із закінченням 15-річного строку дії матеріалів лісовпорядкування. Після ухвалення постанови Кабміну про продовження строку дії матеріалів лісовпорядкування до 1 січня 2028 року у 2026 філія "Карпатський лісовий офіс" планує проведення рубок, формування та оздоровлення лісів у межах Косівського району з отриманням приблизно 7380 кубічних метрів деревини. Наразі триває підготовка документів для отримання лімітів на використання природних ресурсів і відведення лісосік", — йдеться у відповіді.
Станом на 19 січня 2026 року 73 жителям Косівського району компанія продала 549 кубометрів дров з інших лісництв, де мали змогу заготовляти їх без обмежень.
Представник пресслужби "Лісів України" Михайло Маркович додав, що компанія не має техніки для адресного постачання дров, тому замовники забирають їх самостійно. Вартість кубометра дров залежить від породи деревини: твердолистяні — 1086 гривень, м’яколистяні — 846, хвойні — 714 гривень.
У нацпарку "Гуцульщина" продають дрова без доставки
Головний природознавець та заступник директора національного природного парку "Гуцульщина" Іван Копчук розповів, що торік підприємство виписало лісорубних квитків на 1500 кубометрів дров. З його слів, їх продавали без доставки, оскільки транспорт парку вилучили на потреби Збройних сил України.
"Фізичні особи, які звертаються, вони собі самі шукають транспорт, яким можуть привезти цю деревину. І самі оплачують транспортні послуги", — каже Іван Копчук.
З його слів, вартість дров у нацпарку залежить від породи деревини: твердолистяні — 1050 гривень за кубометр дров; хвойні та м'яколистяні — 804 гривні.
"Минулого року всі, хто звертався, де в нас є землі в постійному користуванні, ми нікому не відмовили у виписці дров. Частково була обмежена виписка твердих порід, але якщо на тих територіях, де люди зверталися, в нас не було деревини твердої породи, ми пропонували хвойну. На цей час в нас ще є залишки — 100 кубометрів дров'яної деревини хвойної породи", — говорить Іван Копчук.
Акрешори розташовані у Косівському районі. Суспільне Івано-Франківськ
На наступний опалювальний сезон "Гуцульщина" планує заготувати таку ж кількість дров. Зі слів Копчука, вся територія парку належить до природно-заповідного фонду, тому процес погодження та затвердження лімітів на рубку триватиме до липня.
У "Райагролісі" обіцяють забезпечити дровами ветеранів
Директор підприємства "Райагроліс" Косівської районної ради Микола Кіщук сказав Суспільному, що станом на січень 2026 року в установі є 3600 кубометрів дров, доступних для продажу. Втім власного транспорту компанія також не має.
"Дрова м'якої породи ми відпускаємо по 750 гривень, твердої — по 900 гривень. Хто отримує ці дрова — повинен забирати їх з лісу, бо ми не маємо такої техніки. В нас є підприємці, з якими можна укласти договір. Але це — окрема оплата", — пояснює Микола Кіщук.
За його словами, з листопада по грудень 2025 року "Райагроліс" отримав 432 заяви від ветеранів та учасників бойових дій. Частину з них, зокрема жителів Акрешор, планують забезпечити дровами із вже доступних для рубки ділянок, а решту, щоб здешевити доставку, після отримання дозволу на заготівлю дров на ділянках, що належать до природно-заповідного фонду.
Жителі села Акрешори для обігріву використовують торішні запаси дров. Суспільне Івано-Франківськ
"Іде робота щодо узгодження по тому, коли будуть надані дозволи з Києва. Якщо це буде, то всі ці ветерани будуть забезпечені дровами. Тому що, наприклад, село Великий Рожин — це природно-заповідний фонд, а найближчі дрова ми можемо їм возити з Кобаків. Розумієте, це далеко. Але якщо буде погодження по природно-заповідному фонду, то ці люди із сіл Розтоки, Рожин, Малий Рожин, Тюдів, Бабин, Город, Соколівка — всі отримають, бо це все — природно-заповідний фонд. Буде погоджено все, то проблем не виникне ніяких. Навіть можна буде возити фірами", — каже Микола Кіщук.
Пільги є — дров нема
Як розповідає голова Косівської районної військової адміністрації Василь Жмендак, ветерани, військовослужбовці та сім’ї загиблих воїнів мають пільги від 50% до 75% на купівлю дров.
"То залежить від квадратури, від кількості мешканців і від опалювальної площі. Через Пенсійний фонд вони отримують пільги на опалення, і ті гроші використовують для заготівлі дров", — каже Жмендак.
З його слів, у Косівському районі є десять повністю негазифікованих та сім — частково. Для потреб жителів району у 2026 році підприємства планують заготовити приблизно 12-13 тисяч кубометрів дров.
