За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Конференція "Витоки. Майбутнє", присвячена популяризації української культури та інструментам маркетингу для бізнесів, що працюють із культурною спадщиною, відбулася 2 жовтня в Івано-Франківську. Захід організувало бюро соціальних ініціатив благодійного фонду "Zagoriy Foundation" в межах проєкту "Витоки". На конференції 27 спікерів, зокрема підприємці, науковці та блогери, ділилися своїм досвідом поширення української культури, повідомив кореспондент Суспільного.
Захід відкрив музикант, майстер з виготовлення музичних інструментів Гордій Старух. Він грав на колісній ліріСтаровинний струнний смичковий музичний інструмент, у якому роль смичка виконує колесо.
"Традиції — це частина нашої ідентичності. І наша ідентичність нас відокремлює від усієї решти світу і робить нас особливими. Іноді тільки сама ідентичність нам дає цінність, самоцінність. Тобто це — такий рятувальний жилет. Власне, через війну ми можемо бачити, наскільки цей жилет зараз всі "хопа, дьорнули". І всі зараз на ньому тримаються", — каже Гордій Старух.
Гордій Старух виступом на колісній лірі відкрив конференцію. Суспільне Івано-Франківськ
Конференція тривала протягом дня. Її відвідали 250 людей з різних міст України.
"Наше першочергове завдання в усіх панелях та індивідуальних виступах — показати, що культура може бути самозарадною. Їй не потрібно чекати на те, що держава прийде, щось зробить, будуть якісь гранти, фінансування. Це — про те, що кожен з нас може обирати, що він забирає зі собою в майбутнє, робити аудит традицій. І це — відповідальність кожного з нас. Інструментами маркетингу, донесення до аудиторії інформації про те чи інше ми так само розвиваємо і зберігаємо культуру", — говорить авторка ідеї проєкту "Витоки", стратегічна директорка бюро соціальних ініціатив "Zagoriy Foundation" Оксана Лихожон.
Авторка проєкту “Витоки. Майбутнє” Оксана Лихожон. Суспільне Івано-Франківськ
Одна зі спікерок Наталія Каменська розповіла, що її бренд, який зараз створює одяг та кераміку, спочатку зароджувався як хобі, а через чотири роки перетворився на бізнес-проєкт.
"Зараз виникає багато брендів, які починають працювати з ручними техніками, з автентичними ремеслами. І поєднати, і навчити майстрів працювати з бізнесом, а бізнес — з майстрами — це дуже важливо", — каже учасниця заходу Наталія Каменська.
Учасники конференції “Витоки. Майбутнє”, Івано-Франківськ, 2 жовтня 2025 року. Суспільне Івано-Франківськ
Директор "Меценатської фундації Olos" Ігор Осипенко приїхав на конференцію з Дніпра. Він хоче знайти людей з цікавими ініціативами, яким бракує фінансування для втілення їхніх ідей.
"За перші пару годин в мене вже десятки цікавих знайомств, контактів, і дуже радію, що ці люди існують в кожному куточку України. Під час повномасштабного вторгнення дуже важливим постає питання: а що є українське, а що не є українське. І такі діячі з усієї України мають об'єднуватися, інтегруватися для того, щоб робити спільну справу", — розповідає Ігор Осипенко.
Спікери конференції “Витоки. Майбутнє”, Івано-Франківськ, 2 жовтня 2025 року. Суспільне Івано-Франківськ
Піарниця Франківського драмтеатру Юлія Рій теж відвідала конференцію. На ній вона почула цікаві приклади щодо просування української культури:
"Культура не повинна лежати на полиці, не повинна бути в музеї, вона є тим, що вже робить Франківський драмтеатр. Ми постійно працюємо, аби українська культура була почутою у всіх можливих місцях, всіх можливих проявах, аби нею пишалися. Мабуть, співпраця з бізнесом є необхідною, бо самостійно, без таких кроссекторальних ініціатив культура не зможе бути почутою".
Фольклористка й антропологиня Дар'я Анцибор каже, що важливо досліджувати й популяризувати українські традиції.
Вироби учасників конференції “Витоки. Майбутнє”. Суспільне Івано-Франківськ
"Люди більше послуговуються швидким контентом, який роблять зазвичай так звані етноблогери. Але самі етноблогери не завжди верифікують свою інформацію і можуть створювати якісь певні реміфологізації. І запит на вивчення свого дуже великий, але як саме це робити, не завжди всі знають. І мені здається, дуже важливо залучити науковців, які готові спілкуватися з етноблогерами, щоб у них був оцей місточок комунікації", — говорить Дар'я Анцибор.
Авторка ідеї "Витоків" Оксана Лихожон повідомила, що у 2026 році в межах проєкту вони досліджуватимуть традиції півдня України, а також мілітарні традиції.
