Критикує опозиція та підтримує ЄС: нардепи ухвалили в першому читанні закон “Про медіа” (фото)

Закон "Про медіа" Фото: Детектор медiа | Верховна Рада

Законопроєкт пропонує запровадити регулювання онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів і різних вебплатформ. В опозиції заявляють, що документ містить чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії в країні.

Верховна Рада в першому читанні проголосувала за законопроєкт “Про медіа” №2693-д, ухвалення якого є обов’язковим для початку переговорів щодо вступу України в Європейський союз. За відповідне рішення проголосували 233 народні депутати. Про це повідомляється на сайті парламенту.

За словами нардепа від “Голосу” Ярослава Железняка, за документ проголосували:

  • 179 нардепів від “Слуги народу”;
  • 6 від “Батьківщини”;
  • 12 від “Платформи за життя та майбутнє”;
  • 7 від партії “За майбутнє”;
  • 12 від групи “Довіра”;
  • 12 від групи “Відновлення”;
  • 5 позафракційних.

Партії “Європейська солідарність” і “Голос” не голосували за законопроєкт.

Верховна Рада Голосування за закон "Про медіа" в першому читанні [+] Верховна Рада Голосування за закон "Про медіа" в першому читанні [+]

Що передбачає закон “Про медіа”?

Законопроєкт пропонує запровадити регулювання онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів і різних вебплатформ. Також окремий розділ документа присвячений мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно з громадським і комерційним.

Крім того, пропонується розширити повноваження регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Документ має привести українське законодавство до вимог Аудіовізуальної директиви ЄС.

Законопроєкт критикує опозиція

Народний депутат від партії “Європейська солідарність” Володимир В’ятрович заявляє, що 34 нардепи з п’яти фракцій просили голову ВР Руслана Стефанчука зняти розгляд документа з найближчого планерного засідання. За його словами, окремі положення законопроєкту містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії в країні. Зокрема, зміни передбачають:

  • зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
  • повернення російських артистів на екрани українського телебачення за рахунок нівелювання переліку людей, які загрожують нацбезпеці України;
  • скасування заборони на популяризацію органів влади РФ у фільмах і телепрограмах;
  • скасування заборони приниження української мови у фільмах;
  • дозвіл телеканалам і надалі порушувати мовний закон, транслюючи фільми російською.

Що каже влада?

Один із ініціаторів закону “Про медіа”, міністр культури Олександр Ткаченко, розповів, що документ обговорювали з європейськими експертами. За його словами, його ухвалення необхідне для вступу в ЄС. Проте політик упевнений, що законопроєкт посилить юридичний захист на інформаційному фронті.

“Закон зазнав певних змін для того, щоб відповідати, по-перше, критеріям Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги; по-друге, гарантувати відповідальність, незалежність регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення; а також удосконалити питання співрегулювання”, — розповів Ткаченко.

Він додав, що в документі також з’явився окремий параграф, який регулює відносини з російськими ЗМІ, а саме забороняє їх.

Голосування в другому читанні

Заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук заявила, що закон “Про медіа”, проголосований у першому читанні, — це ще один крок до вступу України в Європейський Союз і встановлення чітких сучасних правил для медіаринку.

За її словами, у вересні очікується висновок Європейської комісії щодо документа, після чого відбудеться голосування в другому читанні.

“У вересні очікуємо на висновок Європейської комісії, який готують експерти Ради Європи, розглядаємо на комітеті правки та голосуємо в другому читанні. Водночас профільний підкомітет, який я очолюю, працюватиме у форматі робочих груп для доопрацювання законопроєкту”, — йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна може розраховувати на те, що у 2023 році розпочнуться переговори щодо вступу в ЄС. За її словами, Київ може виконати всі завдання членства в ЄС за три роки.

Крім того, 29 серпня в ЄС підтримали наміри парламенту проголосувати за законопроєкт і вважають, що він має забезпечити конкурентний медіаринок із чіткими правилами для всіх, незалежним регулятором і повинен відповідати аудіовізуальній директиві ЄС.

Джерело

"Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни