Контрнаступ в Херсонській області набирає обертів. Про це в своєму щоденному звіті заявила британська розвідка. Таку ж думку озвучив і старший науковий співробітник вашингтонського аналітичного центру нової американської безпеки, колишній високопосадовець Міноборони США Кріс Догерті. За його словами, до кінця вересня Україна має всі шанси на звільнення Херсону.
Президент України ставить більш амбітну мету – звільнити всі окуповані території за 3-6 тижнів. Наскільки реалістичний цей прогноз? Чому потужний контрнаступ ЗСУ почали саме з півдня та чи капітулюють російські війська після виведення з ладу Антонівського мосту? На питання щодо ситуації на полі бою в бліц-інтерв’ю «КП в Україні» відповіли військові експерти Олег Жданов та Олександр Мусієнко.
Олег Жданов: Це буде більше політична, аніж військова поразка Путіна
– Пане Олеже, на вашу думку, чому потужний контрнаступ почали саме з півдня, а не зі сходу?
Олег Жданов. Фото: ФБ Олега Жданова
– По-перше, сьогодні саме на півдні знаходиться найслабкіше угрупування російських військ.
По-друге, Росії найскладніше перекидати туди війська і техніку. А після виведення з ладу Антонівського мосту взагалі майже неможливо.
А от на східний напрямок росіяни мають змогу підтягувати все, що в них є.
– За 3-6 тижнів, як анонсує президент, реально звільнити Херсон і область?
– Я думаю, що такі прогнози пов’язані з графіком постачання озброєння. Ми з вами достеменно не знаємо цього графіку. Тому не можемо більш-менш реалістично оцінити можливості Збройних сил України на сьогодні і завтра. Ми не знаємо, яка зброя і в якій кількості приїде сьогодні, а яка – завтра. Президент знає.
Тому подібні прогнози можна вважати реалістичними і ймовірними. У нас є сили і засоби, щоб звільнити Херсон і Херсонську область. З правим берегом буде легше, чим з лівим.
– Російські військові почали зводити паромну переправу поруч з Антонівським мостом. Вона їм допоможе поновити військову логістику?
– Для того, щоб просто припинити (не зруйнувати) рух Антонівським мостом, нам знадобилось близько 20 снарядів до Himars – 3 залпи. Ми тричі вдарили по мосту.
Для того, щоб розвалити понтонну переправу, достатньо одного снаряду. Головне – розірвати понтонний міст в будь-якому місці – все. А далі вода робить за нас всю подальшу роботу – розносе шматки мосту за течією. І нехай потім знову збирають понтонну переправу. А коли зроблять її – ми знову ударимо.
– В телеграм-каналах можна побачити повідомлення і відео того, як Росія все-таки перекидає на Херсонщину військову техніку…
– Вони це роблять через залізничний міст. Обладнали його під прохід колісної та гусеничної техніки.
– І наскільки ця артерія потужна?
– Взагалі залізниця для росіян була основним способом перекидання військ: на платформу завантажили техніку – і вперед. Але ЗСУ завдали удару і по залізничному мосту. Сьогодні він не може працювати. Все, що вони не можуть перевезти потягом, намагаються перевезти автівками. І от там зараз стоїть верениця автівок. Можливо, наші нанесуть ще один удар, щоб повністю вивести цей міст з ладу.
Є інформація, що РФ намагається перекинути на Херсонщину 4-5 тисяч військових.
– Якщо це станеться, то наскільки обтяжить контрнаступ ЗСУ?
– Для ЗСУ буде трохи більше роботи і знадобиться трохи більше часу на повернення наших територій. Але, наскільки я розумію можливий задум Генштабу, ми навмисно даємо росіянам зайти на правий берег, оскільки таким чином послаблюються інші напрямки. Адже перекидання відбувається за рахунок других угрупувань.
– Якщо з відвоюванням правобережної Херсонщини картина більш-менш зрозуміла, то як повертати лівобережну частину регіону?
– Якщо ми виходимо на Дніпро, то ми починаємо повністю контролювати Чонгар за допомогою Himars. Є шанс перерізати залізницю і основну дорогу з Мелітополя на Запоріжжя. Збільшуємо дальність досяжності наших вогневих засобів, російські склади продовжать палати. Створюється нова зона, з якої ворог має відступити, щоб вийти з-під нашого вогню. А далі можуть бути різні варіанти контрнаступу. Наприклад, з форсуванням річки Дніпро і просуванням до Запоріжжя.
Тобто після повернення Херсону може початись ефект доміно: посипляться інші напрямки.
– Багато ваших колег стверджують, що повернення Херсону має більше політичне, аніж військове значення.
– Так, повернення Україною Херсону – більше політична, аніж військова поразка Путіна. І вона може спричинити дуже серйозні тектонічні процеси в вищому російському керівництві – може вплинути на самого Путіна і його оточення.
– Невже справа дійде до держперевороту?
– Може бути. Не так швидко, звичайно. Але підштовхнути до перевороту – цілком.
Понтонна переправа росіян – чудова мішень для нашої артилерії. Фото: facebook/skadovsk
Олександр Мусієнко: Без боєприпасів російські війська на Херсонщині протримаються не більше місяця
– Олександре, ЗСУ пішли в контрнаступ. Чому саме з півдня вирішили почати?
Олександр Мусієнко. Фото: facebook.com/musiienkoua
– Так склалися передумови. По-перше, десь місяць-півтора тому Росія зосередила найбільшу кількість своїх військ саме на східному напрямку. Вони почали вести наступальні дії. Перед ЗСУ стояло завдання: витягнути на схід якомога більшу кількість військ, виснажити їх, завдати максимальних втрат, зменшити тиск на українські сили на інших напрямках, в тому числі і на півдні.
По-друге, за цей час підійшло додаткове дальнобійне озброєння – системи Himars, які дають можливість знищувати склади з боєприпасами, руйнувати логістичне забезпечення противника. Якщо ми говоримо про південь, то це – Антонівський міст та інші переправи.
– Наскільки на півдні України зруйнована російська логістика? Чи вони ще мають змогу підтягувати людські резерви, техніку, зброю?
– Якщо говорити теоретично, чи зберігаються бодай якісь можливості, – зберігаються. Але вони мізерні, порівняно з тим, як це можна було б робити через Антонівський чи залізничний міст. Росіяни намагаються організувати паромну переправу. Знайшли радянський паром, який переправляє легкові автомобілі і невеличку техніку. Намагаються побудувати понтонну переправу.
– Якщо їм вдасться звести цю переправу, чи дозволить вона поновити повноцінну військову логістику?
– Пропускна здатність понтонів менша, аніж через той же Антонівський міст чи залізницею. До того ж українські сили можуть знищувати їх, що не раз вже робили. Тому найкращий вихід для російських військ, які знаходяться на правобережжі Херсонщини, – поки понтони цілі, скористатися ними і відступити, як це вони зробили на Київському напрямку.
– Але ж вони не відступають. Скільки знадобиться часу, щоб їх фізично знищити?
– У нас більш виграшна позиція. Ми контролюємо вогневий простір, дістаємо їх до Дніпра. Поступово знищуємо їхні склади. Відповідно, у них будуть виникати затримки із забезпеченням. Я не думаю, що вони зможуть протриматись без підвезення боєприпасів більше місяця.
– Місяць? Довго.
– Чому? В умовах бойових дій це не так-то довго. Наразі контрнаступ ведеться так, щоб створити їм нестерпні умови, змусивши або втікати, або здатись в полон, але при цьому зберегти максимально особовий склад ЗСУ, інфраструктуру наших міст і сіл.
Якщо вони не підуть самі, то контрнаступальні дії не зупиняться. Доведеться із застосуванням техніки проводити безпосередньо сухопутну операцію з боями по звільненню цієї території.
– Наш контрнаступ на півдні посилює російську агресію на сході?
– Наразі це не дуже помітно. Російські наступальні дії, які ведуться на сході, зводяться до 2-3 напрямків – Сіверськ, Бахмут і Слов’янськ. Кілька днів тому активність по Слов’янську зменшилась, незважаючи на те, що вони намагаються наступати з трьох боків.
Після того як російські війська увійшли в Лисичанськ, серйозної активності не помітно. Це означає, що російські підрозділи виснажені. Вони чекають на ротацію або підкріплення. Їм начебто пообіцяли, що на кінець серпня може бути зібрано 20 тисяч військовослужбовців 20-ї армії.
– Яке військове і політичне значення матиме деокупація Херсона?
– Якщо говорити про військове значення, то варто підкреслити, що нам потрібно знову контролювати південні рубежі. Якщо на півдні Херсонщини встановити протикорабельні ракетні комплекси, то це значно обмежить можливості російських кораблів і Чорноморського флоту. Ще глибше зможуть працювати Himars. Також повернення півдня країни важливе з точки зору фактичного закриття російських військ в окупованому Криму. Тобто, думаю, цього разу все буде зроблено так, що вони звідти взагалі не зможуть ніяк вийти і прорватись. На майбутнє це, можливо, створить передумови для наступальних дій на окупований Крим. Але це вже залежить від того, які накази буде віддавати головнокомандувач і військово-політичне керівництво країни.
Політичне значення полягає в тому, що ми повернемо не просто Херсон, а той єдиний обласний центр, який вдалось захопити російським військам з початку повномасштабного вторгнення. Окрім того, це дає можливість контролювати нам безпеку чорноморських портів, зменшувати російський тиск на них і навіть можливість вести перемовини про перевезення не тільки зерна, але й іншого продовольства. Реалізовувати окремі програми по ленд-лізу.
