Понад дві сотні людей від серпня звернулися зі своїми запитами до Центру життєстійкості, що розташований на території другого ліцею. Кожен третій потребував розмови з психологами. Серед них — до 70 внутрішньо переміщених осіб, сім’ї захисників та жителі Калуської громади. Негативний досвід війни дуже тривалий та невизначений. І тут хтось знаходить себе і починає діяти, а хтось не має сил для цього. У центрі можна отримати консультації фахівців із соціальної роботи, інформаційну та практичну допомогу, а також поспілкуватись з психологами. Передплатити газету «ВІКНА» на 2025 рік можна ТУТ! 10 Жовтня, 2024, 19:00 Калуш Переглядів: 383 
Двері Центру життєстійкості відкриті для кожного жителя Калуської громади Реклама Головні новини Калуша та Прикарпаття у Телеграм
Про це «Вікнам» розповіли сьогодні, 10 ждовтня, працівники Центру життєстійкості.
Діана Попович — фахівчиня з соціальної роботи Центру життєстійкості. Дівчина розповідає, що розпочали роботу першого серпня, і з того часу працюють п’ять днів на тиждень з 10 по 18 годину. У жовтні почали практикувати продовження робочого дня до 19:30, а також приймати людей у суботу — з 10 до 14.
«Стараємось підлаштуватись до наших відвідувачів, адже не всі можуть у будні дні прийти, бо працюють, тому «зміщуємо» години та виходимо у вихідний. Центр життєстійкості — дружній безбар’єрний простір, куди може завітати будь-який мешканець громади, в тому числі з інклюзивними потребами. Основний вектор роботи — це коло підтримки: групові заняття насамперед для вразливих верств населення — ВПО та родин військових. Щоп’ятниці ми виставляємо розклад на наступний тиждень, тому кожен може віднайти заняття для себе».
Зареєструватися можна через Google, телефоном та просто прийшовши безпосередньо. Зараз у центрі залучені семеро працівників. Соціальний менеджер — священник о. Ігор Пришляк, який здійснює керівництво, координаційну діяльність та співпрацю. Четверо фахівців з соціальної роботи надають соціальні послуги, проводять тренінги, заняття, інформування, консультування, пере направлення. До двох практичних психологів можна записуватися на консультацію та відвідувати групові заняття.
«За індивідуальними зверненнями за два місяці ми прийняли понад 200 осіб, серед яких приблизно 70 — ВПО, адже ми активно співпрацюємо з «Карітасом Калуш». Зараз активність проявляють і місцеві жителі. До першого вересня були родини, де дитина йде в перший клас, а батько військовий або ж загинув. Їм ми видавали гуманітарну допомогу. Кожного третього з тих, хто звернувся, направляємо до психологів», — розповідає Діана Попович.
У центрі націлені на ментальне та психічне здоров’я усіх верств населення. Наймолодші діти — у віці 5-6 років, найстаршим — за 70. Для кожного шукають заняття.
«У серпні проводили дитячий табір, робили оригамі, терапію кольоровою сіллю, «Дерево сили», де дитина відмальовувала свою руку і розповідала про емоції. Зі старшими людьми застосовували арттерапію. Надалі плануємо зробити колаж бачення свого майбутнього, історію спогадів — збиратимемо фотографії від дитинства і дотепер. Також вдалося реалізувати програму «Батьківство без стресу». Діти займались або з батьками, або ж окремо в дитячому просторі: малювали, ліпили з пластиліну, грали в настільні ігри. Багато заходів проводимо за межами центру в інших організаціях. До прикладу, у Фаховому коледжі культури та мистецтв говорили зі студентами про те, як зберегти ментальне здоров’я. Таку кампанію весь цей тиждень проводимо по ліцеях. Сьогодні, 10 жовтня подібну зустріч маємо з працівниками Міжнародної організації Червоного Хреста».
Соціальна фахівчиня каже: за час роботи зрозуміли, що людям потрібні заняття, які пропорційно поєднують інформацію та відпочинок. Таким чином людей відривають від депресивної стресової ситуації, новин, відключень світла. Вони тимчасово абстрагуються від зовнішнього світу та відпочивають. Також у Центрі життєстійкості зрозуміли, що більше треба працювати над саморекламою, щоб привертати увагу людей до своїх послуг.
У центрі є два психологи: Наталя Лесик працює з дітьми, Христина Ільницька — з дорослими, яка в місяць проводить до п’ятдесяти індивідуальних консультацій. Понад 70 людей були залучені у групових консультаціях. Раніше Христина працювала психологом у громадській організації та уже два роки — в благодійному фонді «Крила підтримки».
«Від початку війни шукала себе, де можу допомогти. Працювала з вимушеними переселенцями, пільговими категоріями, дітьми, щоб надавати їм соціально-психологічну підтримку. До нас приходять за підтримкою ментального здоров’я, набуттям навичок, порадами, як себе стабілізувати в стресовій ситуації, як дбати про свій психологічний стан. Ми усі — частинка цілої країни, і кожна людина повинна дбати про себе, бо якщо ми в не в ресурсі, то не можемо підтримати інших. Тоді будемо загальною масою, яка не має стимулу для життя».
Фахівчиня пояснює, що з повномасштабною війною побільшало випадків тривожності та депресії. Але позитивом стало і те, що в українців виробляється культура відвідання психолога.
«Ніхто не скасував реакцію на певні події та різну інформацію, а люди реагують і стресують від цього. У зв’язку з війною побільшало переживань травматичних подій, втрат, стресових ситуацій, адже чимало людей потрапили у складні життєві обставини. Працюю з багатьма дружина військових, що загинули, та людьми, які через війну вимушено оселились на Калущині».
За словами співрозмовниці, постраждалими від війни зараз є всі українці, а не тільки внутрішньо переміщені. Вдень вона, крім групових заходів, проводить до трьох консультацій, бо також потрібен час і на власне відновлення та відпочинок. Зараз усі проживають затяжний негативний період, тому потрібно дбати про своє ментальне здоров’я.
«Негативний досвід війни дуже тривалий та невизначений. І тут хтось знаходить себе і починає діяти, а хтось не має сил для цього. Чи варто міняти роботу, що буде завтра? — такі питання все частіше виринають в голові. Емоційне та професійне вигорання стається через психологічні гойдалки. Є чинники, які впливають на ваше життя і воно якісно змінюється, а буває період, коли розібратися з думками важко, — тоді потрібно звертатися до спеціалістів. Психолог — це початкова ланка, де часто можна знайти певні відповіді для себе, як справлятися та жити далі. Інколи перенаправляємо до психотерапевта, психіатра. Емоційно не справляєтесь з тривогою, страхом, маєте розлади сну, не знаєте, яке приймати рішення та як діяти в певних ситуаціях — це тривожні дзвіночки вашого організму. Найперше потрібно визнати, що це у вас є і з цим дискомфортно співіснувати. Є навички, що можна виробити: реакцію на певну подію, ставлення до неї — те, що в зоні вашого впливу та змін. Потрібно не переставати працювати над собою».
Двері Центру життєстійкості відкриті для кожного жителя Калуської громади. Тут можна знайти заняття для будь-якої вікової категорії, отримати консультацію, допомогу та підтримку, тому його працівники запрошують не втрачати таку можливість. Всі послуги є безплатними, але водночас дуже потрібними у нинішній час.
Звернення приймають та розглядають за адресою: м. Калуш, проспект Лесі українки, 11 — територія ліцею №2.
Про події у Центрі життєстійкості цього тижня — за посиланням.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
