За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Зустріч з ветеранами. Івано-Франківськ, 12 листопада 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
Четверо ветеранів родом з Луганщини, Київщини, Маріуполя та Одеси в Івано-Франківську розвивають власні справи — виробництво меблів, дронів та сувенірів, пошиття вишиванок й шевронів, а також ресторан кримськотатарської кухні. Під час зустрічі у ветеранському просторі колишні військові розповіли, як після повернення з війни не впасти духом, соціалізуватися та започаткувати бізнес.
Докладніше про зустріч — у матеріалі Суспільного.
Володимир Косолапов — родом з міста Щастя, що на Луганщині. У 2015 році він перевіз родину в Івано-Франківськ, сам пішов боронити українські землі. Воював до 2020 року. Після цього почав ремонт у квартирі у Франківську. Аби зекономити, взявся власноруч майструвати ліжка та тумби. Як слід розширити підприємницьку діяльність Володимир не встиг.
Під час повномасштабного вторгнення росіян в Україну він став на захист Київщини, а згодом — Донеччини. У травні 2022 неподалік Бахмута отримав уламкове поранення стопи. Після тривалого лікування звільнився зі Збройних сил України та вирішив відновити виробництво меблів.
"Якщо я сам собі можу зробити меблі й ними користуватися, то й зможу їх продавати людям. Отака була ідея цього бізнесу. Хоч я ніколи цим не займався, я не був столяром, немає відповідної освіти, але десь мене там "вдарило" на Донбасі, й ось я захотів. Завдання поставлене — завдання має бути виконане. Найголовніше — визначити мету і йти до неї. Кожен день робити щось, щоб просунутися хоч на пів міліметра. Просунувся — добре. Перекреслили, пішли далі. І так поступово, поступово", — розповів Володимир Косолапов.
Ветеран Володимир Косолапов. Суспільне Івано-Франківськ
Як адаптуватися до цивільного життя після війни, розповідає і ветеран з Маріуполя Андрій Гльоза. Під час повномасштабного вторгнення він служив прикордонником. Перебуваючи на заводі імені Ілліча в Маріуполі, був поранений і потрапив у полон. Перебував у неволі до червня 2022 року. Повернувшись, Андрій Гльоза разом із дружиною Марією та її батьком, який теж був військовим, почав розвивати власний бренд. Родина виготовляє сувеніри з дерева та розпочала швейну справу.
"Сувенірна продукція була в нас ще у Маріуполі. Ми там розпочинали це. Тепер тут ще робимо шеврони. Це для нас уже нова сходинка, яку хочеться подолати і йти далі в цьому напрямі, тому що це нам подобається. Не бійтеся викликів і вірте у власні сили", — говорить Андрій Гльоза.
Андрій Гльоза та його дружина Марія. Суспільне Івано-Франківськ
Іван Артюшков демобілізувався майже рік тому. Чоловік був розвідником. На початку повномасштабної війни служив на півдні України.
В Івано-Франківськ він переїхав з Одеси, де 25 лютого 2022 року мав відкрити власний заклад. Після повернення з фронту майже одразу зосередився на відкритті ресторану кримськотатарської кухні в Івано-Франківську. Одним з основних чинників успішності своєї справи Іван називає людей, які допомагали започаткувати бізнес.
"На війні ти трохи по-іншому переоцінюєш усе і розумієш, що якісь зовнішні моменти тебе не дуже надихають, тому що навколо них люди не об'єднуються. А ось культура, традиції — це те, що перетворює купу людей в націю й об'єднує навколо однієї ідеї. Спочатку було доволі складно, бо нічого не знав про цю культуру, але я консультувався з кримськими татарами, з якими мав справу. Дуже щирі люди. Вони тобі все віддають. Я жодної копійчини не заплатив за якусь консультацію", — розповів Іван Артюшков.
Зліва направо ветерани Володимир Косолапов, Іван Артюшков та Олександр Ткачук. Суспільне Івано-Франківськ
Олександр Ткачук — колишній контррозвідник і фахівець з кібербезпеки. З 2014 року він викривав агентів російських спецслужб. Після початку повномасштабної війни разом із дружиною допомагали бійцям та возили гуманітарну допомогу. Згодом переїхали до Івано-Франківська, де почали створювати етноодяг.
"Спочатку ми не розумілися у швейній справі, на текстилі, але було таке сильне бажання — хотілося це робити. Також на початку не було фінансів, і ми почали з інтернет-магазину. Коли є бажання, то кваліфікація не має жодного значення, бо все приходить вже у процесі. Тому, коли ви хочете чимось зайнятися, бачите, що можете щось покращити й удосконалити, обов'язково йдіть і працюйте", — розповідає Олександр Ткачук.
Фінансування для започаткування власної справи у кожного ветерана різне. Підприємці кажуть, що здебільшого це — гранти, які надає держава та іноземні партнери.
