Краєзнавець Анатолій Дутчак розповів про поштові листівки 20-30 років минулого століття, на яких зображені фотографії калуського виробництва солей. На двох світлинах працівники зайняті виготовленням і пакуванням топок солі. Передплатити газету «ВІКНА» на 2025 рік можна ТУТ! 15 Жовтня, 2024, 17:00 Калуш Переглядів: 455 Учні гірничої школи в Катовіцах під час екскурсії в Калуші на ТЕСПі Реклама Головні новини Калуша та Прикарпаття у Телеграм
Історичну розвідку краєзнавця, ветерана хімічної промисловості Анатолія Дутчака оприлюднили на Фейсбук-сторінці “Old Kalush/Старий Калуш”.
В березні 2023 року на сторінці “Ретро Франківськ Group” у Фейсбук Володимир Єдинак виклав 13 фотографій калуського виробництва калійної і кухонної солей. Фотографії якісні, унікальні, раніше не бачені. Того ж місяця ці фотографії опублікував також ресурс “Інформатор”. Публікація не вказувала ні джерело фотографій, ні їх власника.
З’ясувати, що це за світлини, взявся Анатолій Дутчак. За його словами, сам Володимир Єдинак забув, де він їх знайшов в мережі, але потім, покопавшись в своїх архівах, знайшов місце зберігання фотографії. Світлини зберігаються в Музеї вугільної промисловості в Забже і розміщені на сайті музею.
Сам сайт неохайний, потребує ремонту, і як знайти ці фотографії, так і завантажити їх досить складно. “Old Kalush” відвідав музей і спробував вияснити ситуацію з тим сайтом. Втім адміністрація музею байдужа до ситуації із сайтом музею і не цікавиться ним. Але навіть такий стан сайту музею ще дозволяє ним користуватись і пробувати використовувати ті функції, які пропонує меню, зазначають на сторінці.
“Для відкривання і скачування тих фотографій я витратив приблизно пів дня, і якщо хтось хоче самостійно це також зробити, то це досягається шляхом проведення кілька десятків однотипних операцій перезагрузок і скачувань для кожної фотографії”, — йдеться у дописі.
Це 13 почтових листівок, майже всі на дуже якісному фотопапері, для яких використовували фотографії калуського виробництва солей. Володимир Єдинак виставив не всі фото і пошук по сайту на ключове слово “Kałusz” дає ще одну фотографію, зроблену з негативу на склі, і на якій зображені учні гірничої школи в Катовіцах під час екскурсії в Калуші на ТЕСПі.
Також додатковим і цікавим є те, що три фотографії вручну підписані на зворотних сторонах — дві фотографії з працівниками солеварні і одна з локомотивом.
“Читати писаний польський важко і на моє прохання товариш з Фейсбук Stanisław Kucharzyk, який працює в Бещадському національному парку, перевів надписи на картках з працівниками на друковані польські літери”, — зазначає Анатолій Дутчак.
Самі фотографії з підписами, на яких зображені працівники зайняті на виготовленні і пакуванні топок, є гарними ілюстраціями до сторінок книги Е. Віндакевича про виробництво солі, які Анатолій Дутчак переклав і помістив переклад в свою історію виробництва кухонної солі в Калуші:
“…робітник приносив сіль із помостів (ślimadeł) біля панв до формувальників у дерев’яних цебрах (putniach) вагою близько 50-60 кг і насипав її, підіймаючись по сходинках до корит, розміщених на різній висоті перед сушильнями… сіль, вибрану з панви й охолоджену на нижньом помості біля панви (ślimadło), товкли киями, щоб вона стала дрібною. Цю сіль потім кожні 6 годин за допомогою валка (pralnik) набивали в залізні форми, змащені всередині каніфоллю, а пізніше в алюмінієві форми… подальшим розвитком були циліндричні сушильні камери, запроваджені в 1869/72 рр. Це були вертикальні духовки (rury) з листового металу, розміщені на кінці панви в цегляній кладці, по колу яких були прикріплені залізні дискові кільця, на які були розміщені топки.
На панву було по 6 духовок. Через ці духовки проходили продукти згорання гази з-під панви… у 1893 році було введено пакування солі. Топки, які вийняли з апаратів, відправляли на ваги, на 100 кг могла бути різниця 1 кг плюс-мінус, потім сіль запаковували в паперові гільзи і зшивали дротом за допомогою машини. За 1 хвилину упаковували від 10 до 16 штук. Після упаковки їх розвозили на склади…”.
formowanie soli warzonki ustawianie jej w aparatach /piecach/ dla wysuszenia Kałusz 1914 luty — формування вивареної солі і сушіння її в апаратах(пічках) для висушування
po wyjęciu wysuszonej soli topk. z aparatów, czyszczenie jej i zaszywanie ?? maszynce w kartony Kałusz luty 1914 — після виймання висушених топок, чищення їх і зашивання на машинках в картон
Листівки, де зображені будівлі і приміщення ТЕСПу, зроблені в кінці 20-30 років минулого століття, після будівництва фабрики. Листівки з працівниками солеварні і локомотивом в підписах зазначають дату 1914 рік. Втім в 1914 році могли бути зроблені фотографії, а почтові листівки — пізніше.
Дату негативу і фотографії з екскурсією можна визначити по детальному музейному підпису “Uczniowie Państwowej Szkoły Górniczej w Katowicach na wycieczce w Kałuszu. Uczniowie ubrani w peleryny i kapelusze, w tle drewniana wieża kopalni soli potasowych w Kałuszu. Zdjęcie z kolekcji Stanisława Majewskiego” — “Учні Державної гірничої школи в Катовіце під час поїздки до Калуша. Студенти в накидках і капелюхах, на задньому плані — дерев’яна вежа шахти калійної солі в Калуші. Світлина з колекції Станіслава Маєвського”. В центрі серед учнів легко впізнається сам Станіслав Маєвський. В 30-х роках минулого століття він викладав в тій гірничій школі.
Сам негатив на склі був серед інших негативів придбаного музеєм архіву Станіслава Маєвського і знаходиться в музейній колекції таких негативів. Музей їх не виставляє на сайті. Втім на цьому сайті можна побачити проєкт комплексної консервації колекції скляних негативів у колекції Музею вугільної промисловості в Забже. Очевидно, проєкт чекає чи збирає фінансування.
В проєкті розміщені маленькі, низької якості іконки всієї колекції. І серед інших негативів Станіслава Маєвського є унікальне і, мабуть, єдине зображення стволу “Барбара” калуської копальні.
MGW/N/645/13 — pozytyw szklany przedstawiający szyb solankowy
Barbara w Kałuszu (Ukraina). Wymiary: 6×9 cm. Data powstania pozytywu: okres międzywojenny.
Zakupiony od Stanisława Majewskiego w dniu 6.12.1982r.
Матеріал зібрав і підготував Анатолій Дутчак.