Калуська психологиня Іванна Гусениця торкнулася теми почуттів, зокрема сорому та провини. За її словами, ці емоції заважають нам хотіти для себе чогось кращого. Проте допомагають соціалізуватися. Головне — баланс. Якщо його не зберігати, то сором може заважати жити.
25 Січня,
2022,
18:00
Калуш
Переглядів: 213
Ілюстроване фото. Почуття вини і сорому заважають нам досягати, прагнути, мріяти про більше
Іванна Гусениця зазначає, що сором дуже близький до провини і його важко іноді усвідомити. Іноді людина може і не усвідомлювати, що через сором їй хочеться зникнути, стерти себе з лиця землі, пропасти, щоб її ніхто не бачив. Виявляється, в основі будь-якої залежності буде сором і вина, каже психологиня. Тому часто перверти (збоченці) стають такими через сором і вину, інформують «Вікна»
Як нас можуть соромити?
Нам можуть казати: «ти погано вчишся», «ти пісяєш в ліжко, стид», «ти занадто низький», «ти надто висока», «ти злодюжка», «ти двієчник», «твої батьки алкані», «у тебе немає освіти», «ти з села…» І тоді у людини виникає почуття провини: «я поганий», «я недостойна», «я огидний», «я є не вартою кращого», «та ну, це не для мене», «я дебіл», «я кінчена».
Почуття вини і сорому заважають нам досягати, прагнути, мріяти про більше, хотіти щось для себе, переконана психологиня.
Хто впливає на наше почуття сорому?
- — Сім’я;
- — Близьке оточення;
- — Школа;
- — Вулиця;
- — Соціум;
- — Культура;
- — Ситуація в країні, політика.
Психологиня наводить життєвий приклад, в якому мати казала сину, що він занадто худенький, маленький, що у нього тонкі губи, тому він не буде подобатися дівчатам. На додачу ще й не захищала на батьківських зборах. Через недоїдання хлопчик крав у однокласників. За це його карали. Як наслідок, з’явилося почуття провини: «я гірший», «я недорозвинутий», «я не заслуговую любові»… З’явилося бажання утекти, заховатися і це переросло в залежність від наркотичних речовин.
Іванна Гусениця наголосила, що при жодних обставинах не можна соромитися своєї дитини. Натомість, виокремила сім пунктів, що робити з почуттями сорому та виною:
- Усвідомити.
- Зрозуміти.
- Прийняти.
- Відпустити.
- Пробачити.
У пункті про пробачення психологиня радить пробачити себе за булінг не залежно від того, ким ми були — кривдником чи жертвою.
«Пробачити себе за двійку, за крадіжку, за недосконалість, за незнання математики, за те, що не змогли відповісти на кривду. Пробачити себе, що росли поруч із батьками, що кривдили. Пробачити батькам за недосконалість. Пробачити себе, що пісяли в ліжко, що зробили неправильний вибір. Пробачити себе за те, що не змогли когось врятувати. Пробачити себе за те, що навмисно чи навмисне забрали чиєсь життя… », — каже Іванна Гусениця.
6. Перевести себе в правильне річище. Нехай почуття вини та сорому розвивають вас, а не руйнують.
- Якщо розумієте, що самим важко справлятися з певними почуттями та емоціями — звернутися до фахівців.
