«Я тут — із вдячності їм». У Франківську відбувся щорічний забіг у пам’ять про загиблих воїнів

За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.

29 серпня на міському озері в Івано-Франківську відбувся дев’ятий всеукраїнський забіг «Шаную воїнів, біжу за героїв України». У ньому взяла участь приблизно тисяча людей, зокрема рідні та близькі загиблих, зниклих безвісти і полонених військовослужбовців, ветерани, представники силових структур, держустанов, спортклубів і студенти, передає кореспондент Суспільного з місця події. 

Учасники могли обрати для забігу дистанцію 100 метрів, один або три кілометри, розповідає співорганізатор заходу, радник голови обласної військової адміністрації Володимир Веркалець. 

Учасники всеукраїнського забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України», Івано-Франківськ, 29 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

«Ми маємо великі сподівання, що в кожній територіальній громаді нашого Прикарпаття відбудеться такий забіг, і кожен герой, який загинув і подарував нам сьогоднішній день, буде гідно пошанований», — сказав Веркалець. 

Учасники всеукраїнського забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України», Івано-Франківськ, 29 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

Учасник забігу, ветеран російсько-української війни Андрій Якубенко на позивний Козак розповідає, що своїм забігом вшановує пам’ять загиблого побратима Романа «Херсона» Арцибасова. Воїн поліг 2 квітня 2022 року.

Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

Учасники всеукраїнського забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України», Івано-Франківськ, 29 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

«Він — як і я, був добровольцем із Херсона — у перший день повномасштабної війни пішов захищати країну. Він загинув у той день, коли ми разом були на завданні. Нас мали евакуювати, але він не дожив до евакуації. Ми були в “сірій” зоні, й мене змогли забрати живим, а його, на жаль, забрали вже мертвим», — розповів Андрій Якубенко. 

Ветеран російсько-української війни Андрій Якубенко. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

Ветеран також додає: для військових важливо знати, що в тилу пам’ятають про їхню боротьбу. 

Учасники всеукраїнського забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України», Івано-Франківськ, 29 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

«Коли ти на війні, відірваний від своєї сім’ї, від родини, близьких людей, постійно про них думаєш, важливо відчувати, що вдома все гаразд. Це зігріває, додає сил, як дзвінок від дружини чи розмова із сином, хочеться почути суспільство, що «ми — з вами, ви там тримаєтеся, а ми тут тримаємо вас», — каже «Козак». 

Учасниця всеукраїнського забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України» Марія Бура. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

Учасниця забігу Марія Бура говорить, що біжить за полеглого військовослужбовця 102 бригади й свого близького друга Романа Пискора. Він був побратимом її чоловіка, який п’ятий рік поспіль боронить Україну на фронті. 

Учасники всеукраїнського забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України», Івано-Франківськ, 29 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

«Загалом я у серці несу багато героїв. Для мене — дуже символічно віддати шану, подякувати, підтримати рідних таким чином, зробити свій маленький вклад. Я тут — із вдячності їм — вони віддали життя, а ми віддамо свій маленький внесок за це», — розповіла Марія Бура. 

Дружина військовополоненого оборонця Маріуполя Лілія Гуртовська. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

Дружина військовополоненого оборонця Маріуполя Лілія Гуртовська говорить, що бере участь в забігу на три кілометри, щоб віддати шану кожному полеглому героєві, а також усім воїнам у російській неволі. 

Учасники всеукраїнського забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України», Івано-Франківськ, 29 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

«Найперше я вшановую пам’ять Степана Чуйка, який воював у Маріуполі й загинув у перші дні війни. Також біжу за всіх героїв «Азовсталі», які загинули в Маріуполі, за всіх побратимів чоловіка, моїх друзів, які загинули. Вважаю, що кожен має пам’ятати ціну, завдяки якій ми можемо жити сьогодні. Хочу ще нагадати, що полон — не опція збереження життя, тому що там воїни — на межі життя і смерті», — сказала Лілія Гуртовська. 

Усім учасникам забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України» вручили пам’ятні медалі. 

"Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни