За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
"Кіборг" і ветеран 102 окремої бригади ТрО Олег Дюг на позивний Рембо адаптується до життя з біонічним протезом замість руки. Разом із дружиною Яною він живе у селі Голинь, що на Івано-Франківщині, та виховує двох дітей.
У червні 2024 року через влучання дрона військовий отримав важке поранення. Після нього Олегу Дюгу ампутували кисть. У лікарнях йому хотіли відрізати й ногу, втім англійські медики провели десяток операцій і врятували її.
Про оборону Донецького аеропорту у 2014 році, бої на Запорізькому напрямку та життя після протезування "Рембо" розповів Суспільному.
"Всякого надивився — я посивів у 23 роки"
“Кіборг” і ветеран 102 окремої бригади ТрО Олег Дюг на позивний Рембо. Суспільне Івано-Франківськ
Олег Дюг вперше потрапив на фронт у липні 2014 року. Одразу після строкової служби у складі 95 окремої десантно-штурмової бригади він воював на Донеччині.
"Мені було 22 роки — наймолодший серед 500 людей у батальйоні. Нас привезли на Яворівський полігон, ми тренувалися. Там був такий майстер спорту по Європі з джиу-джитсу, і я його якось "прихлопнув". Мене тоді прозвали "маленький Рембо в кімоно", а потім це скоротилося й залишився такий позивний — Рембо", — каже Олег Дюг.
Військовослужбовець брав участь у боях в Пісках, Водяному, Авдіївці та боронив Донецький аеропорт.
"Бачив усяке різне, надивився. Посивів я тоді у 23 роки. У 2024 був вже сивий, як от зараз. Після тяжких контузій у мене кіста в мозку зробилася. Отримав військову інвалідність. І вже за станом здоров’я був звільнений", — говорить Олег Дюг.
Олег Дюг із сином Лукʼяном. Суспільне Івано-Франківськ
"Я був повністю готовий. Знав, що буде війна"
Після звільнення зі служби за станом здоров’я ветеран поїхав працювати в Польщу. Там він познайомився зі своєю коханою — Яною. У жовтні 2021 року пара повернулася в Україну, щоб одружитися. Пожити разом вдалося недовго — почалася велика війна. Олег Дюг знову став на захист країни.
"Зранку 24 лютого я ще відвіз дружину в лікарню, вона була на сьомому місяці вагітності. А 25 лютого вже поїхав у військкомат. Склав бронежилет, каску, зібрав рюкзак, екіпіровку всю. Я був повністю готовий. Знав, що то буде війна, тому все зберігав дома", — розповідає Олег Дюг.
Олег Дюг із дружиною Яною. Яна Дюг
З його слів, при вході до військкомату тоді була велика черга, йому відмовили.
"Приходжу, кажу: "Хочу у 95 бригаду, або у 81, десантні війська". Він так мої документи відкриває, дивиться — на папці зверху пише: "Інвалід війни". Каже мені: "Йдіть додому, ми таких не беремо". Я пояснював, що хочу служити, маю досвід, пройшов АТО. Він мені порадив в тероборону піти, сказав, що там візьмуть", — говорить ветеран.
