За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
29-річний іванофранківець Микола Дронь — діджитал-ілюстраторМайстер, який створює цифрові зображення за допомогою планшета, графічних редакторів та інших програм. Малюнки цифрових художників затребувані при розробці сайтів та додатків, у графічному дизайні, рекламі, у блогах, при оформленні обкладинок та сторінок журналів і книг, також використовують на рекламних банерах та концепт-художникКонцепт-художники розробляють початкові візуальні концепції (Nickolas Lyre), який працює у сфері візуального сторітелінгуМистецтво розповіді історій, яке використовується для того, щоб передати певне повідомлення, навчити, розважити чи переконати для відеоігор і рекламних проєктів. У своїх роботах митець поєднує естетику класичного живопису із сучасними цифровими техніками. Він є членом Національної спілки художників України та експонує свої роботи на виставках у Києві та за кордоном.
Десять років Микола Дронь проживав у Польщі. 25 лютого 2022 року він повернувся в Україну, щоб стати на захист держави. Воював у 49 добровольчому батальйоні "Карпатська Січ" та Інтернаціональному легіоні. Під час служби Микола втратив ногу, однак після реабілітації повернувся до активного життя і продовжує розвиватися як художник.
Про життя, війну, роботу та мистецтво Микола Дронь розповів Суспільному.
"Від роботи, яку ти не любиш, вигорання може бути таке, що відчувається, як фантомний біль"
У 2013 році Микола Дронь вступив до Варшавського університету. Там він вивчав економіку. Відтоді жив і працював у Польщі. Знайшов роботу за спеціальністю, паралельно займався ілюстраціями. Микола каже, що покинути економіку та повністю перейти у концепт-артРозробка ідеї предмета, локації, персонажа — чого завгодно. Елемент концепт-арту є майже на всіх етапах розробки гри його надихнули подорожі, передусім відвідини Лувру.
"Коли я вперше поїхав у Париж, потрапив у Лувр, мені було 20 років. Там ці велетенські склепіння, всі двері відчинені, стіни завішані картинами. Ти стоїш, дивишся на все це, й щось всередині "клацає". На мене воно дуже вплинуло. Навіть зараз я імплементуюВпровадити в свої роботи досвід митців, які працювали з традиційними текстурами, — Рембрандта, Да Вінчі, Моне. Коли картина на полотні, там видно мазки, і мені це подобається. Тож у своїх роботах я прагну поєднати виразність традиційного малярства з гнучкістю цифрових інструментів", — розповідає Микола Дронь.
Робота Миколи Дроня. Микола Дронь
На сьогодні його стаж у сфері візуального сторітелінгу складає десять років.
"Це — мій основний спосіб заробітку, моя професія, але водночас і моє хобі. Звичайно, бувають творчі кризи, проте від роботи, яку ти не любиш, вигорання може бути таке, що відчувається як фантомний біль. Коли це те, що ти любиш, воно сприймається зовсім інакше", — говорить Микола Дронь.
Художник створює концепт-арти для відеоігор та рекламні ілюстрації. Працює як на міжнародному ринку, так і на українському.
"Для мене, як для художника, концепт-арт — це спосіб створювати цілі світи, які пізніше можуть стати основою для різних візуальних історій. Це те, що мене манило і манить досі", — каже Микола Дронь.
Велику увагу він приділяє візуальній цілісності сцени. Атмосферу середовищу та характер персонажам художник створює через композицію, світло та фактуру. Перш ніж братися до малювання, Микола проводить дослідження, щоб якомога реалістичніше передати сутність того, що зображає.
"Такий підхід дозволяє створювати переконливіші та емоційно насичені образи. Якщо це, наприклад, лицар, то якого періоду? Якої країни? Який вигляд повинні мати його обладунки чи зброя? Також треба зрозуміти, що в ньому буде історичного, що буде фантастичного, а що — авторського. Окрім цього, художник мусить придумати щось таке, що вирізнятиме його роботу з-поміж інших", — говорить Микола Дронь.
Микола Дронь. Микола Дронь
"Ми можемо багато дати світовій спільноті, особливо зараз, коли їхні очі прикуті до нас"
У майбутньому Микола Дронь мріє працювати також для кіноіндустрії.
"Ти читаєш книгу, за якою буде зніматися фільм, і одразу уявляєш, як це все візуалізувати. Все, що глядач пізніше побачить на екрані, — дизайни костюмів, локації, декорації. Це — робота концепт-художника. Особливо це проявляється на ранніх етапах, коли створюється загальний напрям та закладаються основні ідеї. Концепт-художник — це, так би мовити, архітектор візуального світу, який показує режисеру та решті команди, який вигляд це може мати", — розповідає Микола Дронь.
Зокрема, митець хоче долучитися до розвитку українського кінематографа.
"Мені було б цікаво працювати з нашими режисерами. Я бачу великі перспективи для розвитку популяризації нашої культурної спадщини саме через кіно. Адже візуальне мистецтво здатне "пробиватися" до людей різних культур по всьому світу. Ми можемо багато дати світовій спільноті, особливо зараз, коли їхні очі прикуті до нас. Особливо цікаво було б попрацювати з Мстиславом Черновим. Поки не знаю, в якому форматі, бо в нас вони різні, проте я думаю, що це було б цікаво", — каже Микола Дронь.
Робота Миколи Дроня. Микола Дронь
"Я відчував, що маю щось зробити"
Коли Микола Дронь дізнався про повномасштабне вторгнення росіян, вирішив повернутися з-за кордону, щоб долучитися до оборони України.
"25 лютого 2022 року я вже переїхав кордон. Розумів, що не можу сидіти, склавши руки, бо це — ненормальна ситуація в XXI столітті. Я відчував, що маю щось зробити", — говорить Микола Дронь.
Спочатку він вступив до добровольчого батальйону "Карпатська Січ". Воював на Ізюмському напрямку в Харківській області. Пізніше перевівся в Інтернаціональний легіон. У його складі служив поблизу міста Сватове на Луганщині піхотинцем та водночас військовим перекладачем.
"У нас були взводи англомовні, іспаномовні. Інтернаціональний легіон тоді тільки ставав на ноги, й треба було зробити правову частину. Тому вони шукали людей, які можуть вільно розмовляти англійською. Чим я тільки не займався: від оформлення хлопців до бойових обов'язків", — ділиться Микола Дронь.
"Йдеш, наступаєш — і вибух пробиває через берц"
Наприкінці 2022 року на Луганщині військовослужбовець отримав мінно-вибухове поранення ноги та руки.
"Росіяни закидають "пелюстки" в касетні снаряди. Воно в повітрі розривається й падає десь. Цей міг від літа лежати чи навіть весни. Коли сніги сходять, падають дощі, земля розм’якшується, й ці міни йдуть вниз під шар ґрунту. Ти того не бачиш, йдеш, наступаєш — і вибух пробиває через берцВзуття, яке покриває основну частину гомілки, забезпечуючи її захист від вивихів, переломів, травм та інших ушкоджень", — говорить Микола Дронь.
Спочатку його евакуювали в госпіталь у Харкові. Далі, розповідає ветеран, він поїхав лікуватися до одного з медзакладів у Львові. Там переніс операцію на руці й ампутацію ноги до коліна. З його слів, обидві операції були не зовсім вдалі.
"Але волонтери наші — золоті. Без них я б не впорався", — каже Микола Дронь.
Після реампутації в Польщі Микола поїхав на протезування до США. Реабілітацію проходив у Нью-Йорку за підтримки фонду "Kind Deeds". По завершенні повернувся в Україну.
Ковзани, дайвінг і танці з протезом
Ветеран каже: попри ампутацію ноги, живе повноцінним життям. З протезом він подорожує, займається дайвінгомСпортивне чи рекреаційне занурення під воду з використанням підводного спорядження, катається на ковзанах та повернувся до бальних танців, якими займався 13 років.
"Пірнати з протезом нормально, головне — підібрати правильну стопу. А в танцях складність залежить від того, чи швидкий він, чи повільний. Коли ти відпрацьовуєш у "пів музики", "в половину ритму", то є більше пауз, і тяжче витримати баланс на протезі. Румба повільна — це доволі складно. Або ще складніше, якщо танець швидкий, наприклад, джайв у повний ритм", — ділиться ветеран російсько-української війни.
Зараз Микола Дронь мешкає в Івано-Франківську та продовжує розвиватися у візуальному сторітелінгу. Переглянути його роботи можна на онлайн-платформі Artstation.
"Творчість та війна — це поля бою. Обидва вимагають від тебе максимуму зусиль, проте винагорода — воля. І вона — надважлива як для народу, так і для особистості", — каже Микола Дронь.
Виставки та співпраця з іншими митцями
Картини Миколи були представлені на виставках у Києві, зокрема на національній "Різдвяній виставці 25/26" та виставці "Жіночий портрет". Також він експонував свої роботи за кордоном. У 2024 році художник брав участь у міжнародному мистецькому відборі New York Top Selection. А у 2025 році Микола Дронь потрапив у лонг-лист міжнародного конкурсу "Visual Art Open" "Митець року 2025".
Робота Миколи Дроня. Микола Дронь
Зазвичай художник презентує свої роботи публіці на екрані та іноді друкує їх на полотні.
"Коли ти виставляєш "цифрові" картини у фізичній галереї, поліграфія має дуже велике значення. Важливо правильно підібрати полотна і корекцію колірної гами, тому що принтер може не зовсім вдало передати кольори, іноді перенасичує їх або робить тьмяними. Щоб при друці зображення мало вигляд максимально наближеного до того, яким воно є на екрані, треба ще постаратися", — розповідає Микола Дронь.
Під час виставок він часто поєднує цифрові інструменти з традиційними.
"Це — дуже цікава річ, називається "mixed media". Можна зробити скетч в цифровому форматі, а фінальні штрихи додати вже на роздруковану картину. Наприклад, можна покрити її кракелюрною пастоюСпеціальний густий текстурний матеріал, що використовується в декорі та декупажі для створення ефекту старовини — тріщин (кракелюрів) на поверхні для кращого ефекту", — каже ветеран.
Робота Миколи Дроня. Микола Дронь
Щоб досягти бажаної фактури та глибини, концепт-художник комбінує різні програмні середовища та техніки.
"У діджітал-арті теж треба "хімічити", імпровізувати, бо різні софтвериПрограми під різне працюють. Наприклад, у "Photoshop" крутий двигун для кистей. Можна взяти "Mixer Brush" і як на традиційній палітрі: ти собі додав декілька кольорів, але не розмішуєш їх до однорідного, а одним мазком малюєш одразу двома, трьома кольорами. Але у "Photoshop" немає можливості емуляції акварелей. Для цього є інший софтвер. Так само треба підбирати програму, наприклад, для імпастоТехніка живопису в якій застосовується накладення густих фарб товстим шаром на окрему ділянку або всю поверхню картини, тобто нашарування фарб різної густини, що дає ефект рельєфності. Іноді тяжко зрозуміти, як дійти до фінального зображення, коли опції для одного є в одній програмі, а для іншого — в іншій", — говорить художник.
Микола Дронь є членом Національної спілки художників України. Він каже: у мистецькому колі черпає для себе багато цінної інформації.
"У Спілці класно, тому що там є митці з величезним багажем досвіду — з таким стажем, що це значно довше, ніж я прожив. Є змога почерпнути щось для себе, повчитися. Дуже надихаюся ними. Особливо хотів би відзначити нашого франківського художника Богдана Бринського. У нього дуже класні експресивні роботи", — каже Микола Дронь.
Він додає, що обмін досвідом може бути взаємокорисним.
"Я вже працював з декількома членами Спілки художників, як-от з прикарпатським скульптором Богданом Гладким щодо подальшого впровадження в їхній робочий процес цифрових інструментів. Будемо це робити і надалі. Думаю, це справді розширить їхні можливості та зробить процес більш зручним і менш енерго- та ресурсозатратним", — додає Микола Дронь.
Робота Миколи Дроня. Микола Дронь
Микола Дронь — про штучний інтелект
За його словами, як тільки штучний інтелект з'явився, він частково зайняв нішу особливо ілюстраторів і художників. Але зараз ринок праці стабілізувався й дедалі більше концепт-художників використовують його лише як один з багатьох інструментів.
"ШІ став допоміжним засобом у руках майстра, а не його заміною. І я впевнений, що в майбутньому також не замінить. Кожен творець — чи то художник, скульптор, дизайнер чи аніматор — зможе використовувати як традиційні, так і цифрові технології у своїй роботі. Обидва підходи мають свої переваги і недоліки. Я переконаний, що майбутнє мистецтва — не в протиставленні традиційного і цифрового, а в гармонійному поєднанні. Технології підсилюють творчість, а не замінюють її", — говорить Микола Дронь.
Робота Миколи Дроня. Микола Дронь
Вплив війни на мистецтво
"Загалом, помітний патріотичний порив, зростання зацікавлення до наших національних наративів та культури. Я це бачу в Спілці художників України та просто в суспільстві. І це — те, за що ми всі заплатили велику ціну. Щодо того, як війна вплинула саме на моє мистецтво, я досі в рефлексіях", — завершує розмову Микола Дронь.
