Через відсутність зв’язку з окупованою територією та блокадою Херсону російськими військами, про життя міста надходить все менше інформації. Але область залишається проукраїнською, а люди чекають на прихід ЗСУ. 22 Травня, 2022, 12:30 Прикарпаття Переглядів: 1142 
Окупація Херсону фактично відбулась 1 березня.
Говорить про це голова ГО “Молода Просвіта Прикарпаття” Євгенія Бардяк під час пресконференції, ініційованої організацією спільно з активістками, які два місяці жили в окупованому Херсоні, а зараз перебувають на Прикарпатті, інформують “Вікна”.
“Не маючи змоги якось по-іншому впливати на місцеве населення, окупанти вдаються до репресій та залякувань. Показовим випадком стало нещодавнє викрадення місцевого священика. Припускаю, його відпустили тільки через публічний розголос, який підняли по всій Україні і не тільки. Я писала про цей випадок у листах до міжнародних інституцій, таких як ОБСЄ тощо. Поки ми публічно говоримо про злочини росії, вдається зупиняти хоча б якусь частину звірств окупантів у Херсоні”, — наголошує Євгенія Бардяк.
Окупація Херсону фактично відбулась 1 березня, а до того точилися жорстокі бої навколо міста. Як тільки росіяни зайшли в обласний центр, одразу заблокували поставку продуктів харчування, медикаментів та не дали жодного зеленого коридору людям, які хотіли виїхати на підконтрольну Україні територію. Офіційні вантажі з гуманітарною допомогою й досі не пропускають на Херсонщину.
Про це розповідає Наталія Чермошенцева — керівниця волонтерського центру “Гідність”, громадська активістка з Херсону, яка підтримує рідне місто, будучи на неокупованій території. Зараз через велику продовольчу кризу багато людей намагаються виїхати, ризикуючи життям. Виконавча директорка громадського центру “Нова генерація” Оксана Глєбушкіна та експертка цього ж центру Ольга Жукова прожили два місяці в окупованому Херсоні, а на даний час перебувають в Івано-Франківську.
За їхніми словами, тиск з боку окупантів на місцеву владу зростає. Однак росії не вдається встановити свій режим та сформувати повноцінні органи влади чи укомплектувати комунальні підприємства “своїми” кадрами.
“Були спроби окупантів підготувати референдум, але вони провалилися через опір місцевої влади та жителів області, які не йдуть на співпрацю, — розповідає Оксана Глєбушкіна. — Херсонська міська рада залишалась під українським прапором до 25 квітня. Зараз міська рада теж захоплена, а наші представники місцевої влади, хто залишився в Херсоні, працюють дистанційно”.
Окрім активісток з Херсону, до Франківська переїхали й деякі підприємці. Зокрема, власник херсонської кав’ярні “Prostir coffee” Костянтин Дудченко. Перевезти бізнес чоловіку не вдалося, але й працювати на окупантів і створювати їм картинку мирного життя теж не міг. Єдине, що Костянтину разом з дружиною вдалося забрати, — був робочий планшет. А далі вже у Франківську відкрили заклад з ідентичною назвою, що й у Херсоні. У цій символічній локації і відбулася пресконференція.
