Готові або воювати, або надавати іншу невійськову допомогу: як діятимуть українці у разі російського вторгнення

У порівнянні з груднем 2021 року, на 5% зросла кількість охочих доєднатися до добровольчих сил для протидії військовій агресії РФ у разі нового вторгнення в Україну.

Про це свідчать результати дослідження фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центру політичної соціології, передає Фіртка.

Так, станом на лютий 2022 року загалом таких 14% українців. Ще 8% готові боронити Україну у лавах Збройних Сил. 25% надаватимуть посильну невійськову допомогу.

Як бачимо, майже половина (48%) громадян України будуть або воювати, або надавати допомогу армії. 18% лише намагатимуться вижити, 3% – виїхати за кордон. Одночасно з тим, за менше ніж три місяці на 9% скоротилася частка українців (до 14%), які взагалі не вірять у нове вторгнення РФ. 

Чоловіки наразі активніше за жінок готові йти воювати як у складі ЗСУ, так і у складі добровольчих батальйонів, тоді як жінки більше надають перевагу невійськовій допомозі. Однак,  як свідчать результати опитування, близько 10% українських жінок готові зі зброєю в руках боротися проти військової агресії Росії.

Йти воювати найактивніше готова молодь: серед респондентів до 30 років 31% повідомили, що готові вступити у ЗСУ чи добровольчі сили. Серед громадян старших 54 років, у порівнянні з іншими віковими категоріями, частіше (різниця 18% з групою «молодше 30») поширена позиція, що у разі нового вторгнення РФ вони будуть намагатися просто вижити.

Проте, серед молоді більше охочих виїхати з країни —  6%, що означає, що у разі нового військового вторгнення Україну чекає відчутний відтік молодих кадрів.

Готовність воювати у різних макрорегіонах коливається від 10% на Сході до 29% у Центрі. У Західній Україні таких 25%, але там і найактивніше готові надавати невійськову допомогу (33%).

Третина виборців і «Європейської Солідарності», і «Слуги Народу» готові стати пліч-о-пліч та боронити Україну в складі ЗСУ чи добровольчих сил. Серед виборців «Батьківщини» поїхати на фронт готові 20%, серед виборців ОПЗЖ — 7%.

  читайте також: «Ми вісім років живемо в аналогічних загрозах російського вторгнення»: як зберігати спокій у тривожні часи

Нагадаємо, брати участь у будь-яких акціях масового протесту готові лише 30,2% опитаних мешканців західних регіонів.

Так, щодо регіональних відмінностей за окремими видами акцій протесту, найменше тих, хто готовий брати участь у виборчій компанії у Східному та Західному регіонах (12,7% та 15,1% відповідно).

Також лише 21% мешканців західних областей готовий особисто взяти участь в територіальній обороні України.

Готові це зробити 32% українців. При цьому серед чоловіків ця готовність є вищою: 49% з них відповідають ствердно, а серед жінок таких 18%. За регіональною ознакою порівняно більшу готовність доєднатися до територіальної оборони демонструють жителі західних та центральних областей — відповідно 36% та 37%.

Зауважимо, що 37,3% українців готові чинити збройний опір. Готові опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору – 25,0%.

Загалом, одним або іншим способом чинити опір готові 57,5% українців. Серед інших варіантів — виїхали б у більш безпечний регіон — 12,4%, виїхали б за кордон — 7,5%, нічого б не робили — 17,9%. Ще 7,6% не визначилися із відповіддю, а 1,2% відмовилися відповісти на запитання.

Крім цього, станом на першу декаду лютого 39% українців вважали, що загроза повномасштабної агресії з боку Росії є або дуже імовірною, або неминучою.

До слова, Фіртка зібрала поради, як не піддаватись емоціям через загрозу російського вторгнення.

Довідково: загальнонаціональне опитування, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 1–12 лютого. Опитування провели методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. 

Загалом опитали 2 001 респондента за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій). 
Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

"Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни