Ідея “Український борщ для героїв України” не є новою: її втілювали ще під час АТО. Після широкомасштабного воєнного вторгненні росії в Україну ідею відродили.
29 Березня,
2022,
11:00
Калуш
Переглядів: 563
“Козацький борщ” варто тільки розвести кип’ятком
Саме тоді такий вид першої страви спробував на фронті староста Голиня Тарас Кушлик. Нині запропоновану ним ідею підхопило більше 30 місцевих жінок.
Віта Курташ погодилася стати координаторкою “сухого борщу”, згуртувавши людей та запустивши “робочий” процес. Вона замовляла продукти, роздавала їх іншим та налагоджувала приготування складників. За основу брали інтернет-рецепт.
“Діти з чоловіком та батьки також цей тиждень були задіяні. Вони чистили, а я — нарізала, натирала та сушила. За цей час у мене не переставали виключатися три електросушки, дві з яких позичені. До прикладу, перець, найдорожчий теперішній овоч і готуватися вимагав найдовше — приблизно 15 годин. Його загалом заготували понад 40 кілограмів”.
Віта розповідає, що гроші здавали дівчата як із села, так і з-за кордону. Інші — привозили продукти, дехто — готував із своїх овочів. Тому підрахувати всі витрати чи складники важко.
“Наприклад, капусти подрібнили десь 150 кілограмів. Грошима зібрали понад 10 тисяч. І мало що залишилося — як з овочів, так і коштів. Проте на цій партії завзяті голинянки не збираються зупинятись. Обов’язково продовжать розпочате. Я вважаю, що ми зараз, як одна сім’я, об’єднані заради наших воїнів, бо вони — наші захисники, а ми — їхній надійний тил. Я вірю, що Бог нас вбереже, тому прийняла рішення не виїжджати, а працювати у своєму селі і для українських захисників”, — каже Віта Курташ.
Голинянки спакували 312 пакетиків по 260 грамів кожен — це на 3500 порцій
Галина Луців у цьому “борщі” відповідала за приготування м’яса, адже мала на подвір’ї змуровану невеличку піч:
“М’ясо сушкою так не висушиться, може затухнути. Спочатку його потрібно перемолоти, потушити, посушити (причому — двічі). Цей процес вимагає багато часу. Була задіяна піч, сушки, п’єц, кухня, сонце… У кінцевому результаті м’яса виходило втричі менше: з 3,5 кг сирого продукту приблизно 1,2 кг — готового. Переробили таким способом приблизно 20 кілограмів свинини. Також паралельно дрібнили овочі та роздавали сусідам на сушку. Слід зазначити, що ніхто не відмовив у допомозі. Як кажуть, з миру по нитці — бідному сорочка. Так і в нас: кулачок до кулачка сушених овочів — і вже маємо пів тарілки. Ми раді, що хлопці не псуватимуть собі шлунки “мівіною”, а матимуть ситну та поживну страву, яка нагадуватиме їм рідний дім. Вони зараз заслуговують неабиякої підтримки, тому рада, що хоч таким чином можу її передати”.
Над “сухим борщем” працювали і по 12 годин вдень. Переривалась на вервички, молитву або плетіння маскувальних сіток.
Згодом майже 20 голинянок шість годин у церкві важили, змішували посушені складники, пакували у вакуум, який зберігатиме їхню поживність, а також дегустували свій “козацький борщ”. Вийшло 312 пакетиків по 260 грамів кожен — це на 3500 порцій. Близько 20 упаковок вже забрали на передову.
Загалом одну порцію подрібненої картоплі, моркви, капусти, цибулі, перцю, буряка, часника та спецій треба тільки залити 5 літрами окропу.
Місцеві ґаздині обіцяють нарощувати темпи виробництва, а також урізноманітнювати “перші страви”.
На час війни місцева церква стала справжнім волонтерським пунктом
Тим часом голинські чоловіки минулого тижня закручували тушонки та паштети зі свинини, що благодійно надала агрокомпанія “Ґудвеллі Україна”. Вийшло 100 банок смачної консервації. Ще чекають на одну тушку від цього підприємства і паралельно зібрали майже 10 тисяч гривень, щоб закупити третю свиню.
Свою тушонку назвали “бандерівською”. Крім цього, ще зробили 58 банок фасолі та 48 — кров’янки. Виготовлену продукцію відвезли у сільраду, а звідти — передали для бійців 10-ї гірсько-штурмової бригади.
Чоловіки Голиня чергують на блокпості, готують м’ясні консерви і чекають повісток
Тарас Дробіт, командир одного із місцевих блокпостів, у сільську тероборону записався у перші дні з початку вторгнення росії.
“Нас на пості приблизно 40 чоловіків віком від 18-ти і за 60. З часом зрозуміли, що охорона села — це для нас замало. Почали разом із іншими хлопцями з постів збирати гроші, щоб закупити сирену. Пізніше — на свиню, щоб зробити воінам м’ясні смаколики. А от минулого тижня, коли прийшла підприємницька допомога — чотири частини свині, вирішили допомогти бійцям. Один із голинян надав свою літню кухню для організації процесу, інші п’ять — допомагали. Решту зносили фасолю, кришки, банки”.
Тушонки приготували зі свині, які благодійно надало ТзОВ “Ґудвеллі Україна”
Тарас зізнається, що жінок до цієї справи не допускали, адже чоловіки неодноразову робили “порядок” із свиньми, тому були впевнені у своїх силах.
“Перший день мали готові тушонки та паштети, другий — з ребрами та кістками закрутили фасолю, а купивши гречку та кров — кров’янку. Зараз чекаємо на наступну партію свиней. Поки що я стараюся у тилу працювати, але коли прийде повістка, обов’язково боронитиму свою маму та дружину і всіх українців. А після перемоги продовжуватиму жити й працювати у європейській країні”.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
