Фізичне та емоційне виснаження напряму впливає на здатність батьків помічати потреби дітей.
Про це журналістці Фіртки розповіла дитяча психологиня Ірина Волощук.
За її словами, «чути дитину» — це не лише сприймати її слова, а й розуміти приховані почуття та переживання.
«Чути дитину — це чути те, про що вона говорить за своїми словами. Це вміння зрозуміти, про що насправді розповідає її душа. Часто фізичне виснаження йде поруч з емоційним вигоранням.
Ба більше, фізичне виснаження може бути наслідком емоційного вигорання. Коли енергія втрачається через емоційну сферу, тіло теж стає важким і кволим. Водночас фізичні навантаження — біг, плавання — добре розвантажують емоції.
Знімається напруга у м’язах, спричинена тривожними станами, або навпаки м’язи приходять у тонус під час апатії та відчаю. Все взаємопов’язане», — пояснює психологиня.
Особливо виснажує постійне очікування небезпеки та складність планування майбутнього. Батьки також переживають за емоційний стан дітей і бояться, що події можуть залишити травматичний слід.
«Діти реагують по-різному: хтось закривається, хтось шукає спосіб достукатися через обман, істерики чи надмірне догоджання.
У когось з’являються невротичні прояви, хтось часто хворіє, а дехто перемикається на однолітків або комп’ютерні ігри», — каже Ірина Волощук.
Поради психологині для відновлення ресурсів батьків:
-
Після роботи чи прогулянки не беріться одразу за справи: сядьте, відпочиньте, випийте чашку чаю.
-
Займайтеся фізичними навантаженнями — вони гармонізують емоційний стан.
-
Міняйте маршрут додому: зайдіть у книгарню чи кав’ярню.
-
Живі зустрічі з друзями дуже допомагають.
-
Робіть щодня щось приємне для себе: фільм, прогулянка, кава, музика.
-
«Вимикайте» голову — зупиняйте турбуючі думки, які виснажують.
-
Смійтеся: дивіться комедії, вистави, мультики.
-
Дозвольте собі нічого не робити й побути у спокої.
-
Займайтеся творчістю: малюйте, танцюйте, співайте.
-
Плачте, кричіть, виговорюйтеся, не на дитину. Можна щодня записувати все, що думаєте — це впорядковує думки.
«Щоб “перезарядитися” — розслабтеся. Не намагайтеся когось спеціально “чути”. Просто будьте поруч — і ваша душа все зробить сама», — додає психологиня.
