Коли в Україні війна, коли рідні воюють, а потім зникають безвісти, чекати – це щоденна, невидима для сторонніх праця душі. Коли серце живе надією, дозволити собі ковток свіжого повітря чи хвилину спокою часто здається зрадою. Саме тому 2 липня у КП «Візит-центр» відбулася особлива зустріч під назвою «Джерела сили. Дозволити собі жити, зберігаючи пам'ять», яка об'єднала тих, для кого це очікування стало щоденною реальністю. 
Ця зустріч не була офіційним чи сухим заходом. Це був простір абсолютної довіри, де не потрібно було нічого пояснювати – тут кожен розумів біль іншого з пів погляду.
Про що говорили та чим ділилися?
Разом із психологинями присутні шукали відповіді на складні, але життєво необхідні питання.
- Як віднайти внутрішні опори? Намацати ті точки, які допомагають триматися разом і не падати, коли навколо суцільна невідомість.
- Як дозволити собі жити? Усвідомити, що турбота про власний ресурс – це не егоїзм і не забуття, а єдиний спосіб зберегти сили та залишатися надійною опорою для тих, кого так чекають удома.
- Як зберегти зв'язок? Переконатися, що пам'ять і любов до рідних можуть бути не тягарем, який тягне на дно, а джерелом сили для руху вперед.
Захід пройшов у форматі щирого шерингу та практичної взаємодії. Творчі завдання і вправи на рефлексію допомогли учасникам бодай на деякий час переключити думки, випустити назовні приховану тривогу та трансформувати її у внутрішній спокій. Це був час, коли можна було безпечно видихнути, розділити свій сум і відчути, що ти не один на цьому шляху.
Нинішню зустріч проведено Благодійним фондом «Рокада» Івано-Франківськ спільно з фахівцями із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб КЗ «Центр надання соціальних послуг» Галицької міської ради Ольгою Саприкою, Христиною Самілою і відділом ЦВС 2-го відділу Івано-Франківського РТЦК та СП.
Щира вдячність кожному, хто долучився до створення цього теплого кола. Світло обов'язково переможе темряву, якщо ми матимемо сили жити, вірити та чекати далі.
Слава Україні! Героям слава!
