Фото: facebook.com/anton.drobovych
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович бачить три варіанти розвитку подій навколо “Арки дружби народів” у Києві. У своїй колонці на сайті видання NV він заявив, що є декілька сценаріїв після того, як комісія при відомстві рекомендувала демонтувати монумент.
– 1) демонтаж всього ансамблю і перенесення всіх елементів у музей і одночасно публічний конкурс проєктів щодо того, що буде замість неї; 2) демонтаж і перенесення у музей фігуративної частини ансамблю (монумент Переяславської ради), яка є явним носієм комуністичних тоталітарних (а заразом і імперських) ідеологем із обов’язковим глибоким переозначенням нефігуративної металевої арки; 3) залишити цю всю ганьбу на місці і очікувати накопичення народного гніву, обурення тих, хто усвідомлює патологічність тоталітарних наративів під час війни і зрештою вчинить над монументом самосуд (схожа доля спіткала статую Леніна на Бессарабській площі в 2013 році), – написав Дробович.
Голова Українського інституту національної пам’яті висловився за відкриті громадські та експертні обговорення. За словами Антона Дробовича, установа готова допомогти із пошуком найкращого рішення, але “толерувати байдужість та замовчання проблеми не буде”.
Наприкінці березня експертна комісія при Українському інституті національної пам’яті рекомендувала демонтувати «Арку дружби народів» у Києві через загрозу національній безпеці України. У квітні 2022 року з арки демонтували двофігурну композицію робітників — росіянина й українця, що разом тримали над головами стрічку з орденом «Дружби народів». У травні 2022 року влада Києва перейменувала монумент в «Арку Свободи українського народу».
