За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Від початку 2025 року в Івано-Франківській області службовці Державної екологічної інспекції Карпатського округу склали десять протоколів на людей, які заїжджали на територію природно-заповідного фонду. Щодо семи з них суд ухвалив рішення і стягнув загалом 1520 гривень штрафів. При цьому сума завданих збитків склала 19 тисяч 546 гривень. Ще три протоколи перебувають на стадії судового розгляду.
Порушниками Закону України "Про природно-заповідний фонд" люди часто стають через необізнаність, відсутність відповідних знаків про заборону проїзду або з необхідності кудись доїхати, розповіли в Держекоінспекції. Це, до прикладу, водії лісовозів чи власники обійсть у високогір'ях.
Водночас інспектори й туристи фіксують випадки "джипінгу" — незаконного проїзду гірським бездоріжжям на спеціальному транспорті: від позашляховиків і мотоциклів до квадроциклів і багі. На Івано-Франківщині такий екстремальний туризм найбільш поширений на території нацпарків "Карпатський" й "Гуцульщина".
Коли й чому "джипінг" став популярним, наскільки великої шкоди завдає природі, хто і як повинен з ним боротися і чи достатньо громади працюють над розв'язанням проблеми — у матеріалі Суспільного.
Що таке "джипінг" і яким він буває
У правому полі поняття "джипінг" не існує, але фактично так називають проїзд бездоріжжям на спеціальному транспорті, пояснює адвокатка, старша експертка з екополітики фонду WWF-Україна Софія Шутяк. Слід розрізняти спортивний і несанкціонований "джипінги".
"Спортивний — це той, який зареєстрований як спортивний захід. Якщо ми під час якоїсь поїздки кажемо: "Я займаюся спортом, в мене є джип, я собі їжджу", то цей "джипінг" є несанкціонованим", — каже Софія Шутяк.
Багі у Карпатах. Суспільне Івано-Франківськ
Спортивний "джипінг" потребує ретельної підготовки, зокрема створення комісії на рівні ОВА, розроблення спеціального маршруту, забезпечення належних умов для глядачів, комфорту й безпеки для тварин, які живуть на відведеній для змагань території. Місцева влада також може організувати плату за відвідування заходу.
Натомість люди, які займаються несанкціонованим "джипінгом", ігнорують ці норми.
Де поширений "джипінг" і коли він став популярним
Проблема несанкціонованого "джипінгу" поширена в усіх Українських Карпатах, каже Софія Шутяк.
"Де зелений туризм, готелі, певна рекреація, там всюди є "джипінг". Що на Буковелі, що на менших курортах, у Славську. Це — Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська області. Навіть Свидовець теж має елемент незаконного "джипінгу", — говорить Софія Шутяк.
Пошкоджена “джиперами” стежка на горі Свидовець у Карпатах. Фото надав Суспільному Ігор Дикий
Зоолог та експерт WWF-Україна Ігор Дикий пов'язує популяризацію "джипінгу" в Карпатах з Віктором Януковичем молодшим у перші роки каденції президента-втікача.
"Він [Янукович молодший] тоді дуже активно почав просувати тему отих змагань — їздити заповідним фондом, по горах. І не було ніякого опору, тому що це — син президента. Всі "відчиняли двері" перед ним, грубо кажучи. Після того, як уже була проторована дорога, тоді місцеві: "Якщо можна вищим чинам, чому ми, місцеві, не можемо їздити?" І далі вже були й мотоцикли, й квадроцикли, й УАЗики й так далі", — каже Ігор Дикий.
Рейд з працівниками Держекоінспекції
На початку вересня кореспонденти Суспільного вирушили в рейд разом з інспекторами Державної екологічної інспекції Карпатського округу в Яремчанську громаду, однак порушників не знайшли. Дорогою до водоспаду Дівочі сльози вдалося поспілкуватися з Василем Фостуном — водієм УАЗу, який підвозив туристів. З його слів, він пропрацював на автомобілі понад 30 років. На території Карпатського нацпарку живуть його родичі, тому за в'їзд туди чоловік не платить.
"Місцеві, хто живе на території Карпатського парку, безоплатно їдуть. Туристів я майже не вожу. Це — так: їхав до родичів, підібрав, поїхав. Почекаю їх тепер 40 хвилин і назад завезу", — каже Фостун.
Водій УАЗу Василь Фостун. Суспільне Івано-Франківськ
Чоловік підвозив подружжя киян з трьома синами. У Карпатах сім'я — вп'яте. Послугами водіїв позашляховиків користується не вперше, однак горами ніколи не їздила, розповідає туристка Олена Зубар.
УАЗ Василя Фостуна. Суспільне Івано-Франківськ
"Екстремально. Спочатку страшно. Здається, що такі круті підйоми бувають, каміння повсюди, але витримують. Навіть дитину взяли маленьку, шестимісячну", — каже мандрівниця.
Туристка Олена Зубар. Суспільне Івано-Франківськ
Автомобілем УАЗ Василь Фостун виїжджає і на свою полонину, де пасеться корова.
"По хребту дорога прокладена — ми собі нею їдемо. У мене там корова. Я сів на машину, поїхав, узяв будз, сир і приїхав. Їжджу за потреби. У мене нема бізнесу, бо я вже старий. Як натовче — нирки болять, ноги. То вже 68 років, нема кому бізнесом займатися", — пояснив чоловік.
Ми також розпитали працівницю пункту пропуску, чи заїжджають на територію нацпарку "джипери":
"Ми взагалі не пускаємо. Але тут є різні дороги, де ми можемо й не бачити, що вони їдуть, розумієте? Буває, що проскакують, але ми не можемо вистрибувати й ловити. Взагалі тут — дорога загального користування і є спільна з лісгоспом. Користуються люди. Вони мають свої ділянки в горах і мають право туди їхати".
Працівниця пункту пропуску Карпатського національного парку. Суспільне Івано-Франківськ
Що кажуть власники позашляховиків, мотоциклів, квадроциклів та багі про "джипінг"
Дорогою з Верховини до Надвірної стоянки з позашляховиками, мотоциклами, квадроциклами й багі облаштовані по обидва боки траси кожні декілька кілометрів.
Власники й працівники прокатів здебільшого відмовлялися розмовляти з журналістами Суспільного. Згодився лише підприємець Богдан Корнелюк, який займається прокатом перший рік. Година подорожі на його квадроциклі коштує 1600 гривень.
"Не раз по два виїзди в день, по одному, по три виїзди. Група — по два квадроцикли, по п'ять. Є таке, що хочуть відразу, але такої кількості нема. Інструктаж проводиться, щоб люди не обганяли одне одного, тримали дистанцію, не в'їхали одне в одного, не нищили техніку, не газували дурної, викрутаси не робили. Це — така прогулянка. Спокійно їдемо, помаленьку в горах. Це не гонки. Це — милуватися краєвидами", — розповідає підприємець.
Підприємець Богдан Корнелюк. Суспільне Івано-Франківськ
Богдан Корнелюк каже, що на свій бізнес має офіційний дозвіл і сплачує податки, а водії його квадроциклів возять людей лише прокладеними маршрутами.
"Ми не їздимо по людських присадибах. Є прокладена дорога. Є на полонину Кринта, на гору Біла Кобила та Маґуру. Скидаємося на дорогу — люди роблять дорогу. І людям добре в горах, вони вітають це. Бо ми скидаємося грошима і вони вивозять щебінь, прошутровують дорогу. І нам добре, бо якась копійка заробляється. Так і живемо", — говорить чоловік.
Квадроцикли Богдана Корнелюка. Суспільне Івано-Франківськ
Як "джипінг" нищить землю
Найперше "джипери" руйнують і забруднюють ґрунти та рослинний покрив, спотворюють зовнішній вигляд гори. Як приклад, Ігор Дикий наводить гору Петрос.
"Коли сніг тане, струмки починають текти тими ділянками, де проходили колеса. Нема рослинних покривів — вони повністю вимивають цю глину з камінцями з року в рік. А коли їде наступна машина, "шукає" собі колесом трошки вправо чи вліво", — пояснює зоолог.
Гора у Карпатах, пошкоджена “джиперами”. Фото надав Суспільному Ігор Дикий
Подібна ситуація — у гірському масиві Свидовець, де через колії від коліс із жорсткими шинними протекторами вода вимила глибокі яругиЯруг — глибокий, великий яр.
"Це є високогір'я, субальпійські луки. Я не є ботанік, але впевнено можу сказати, що знищується рослинний покрив. Також є дуже багато рідкісних альпійських, субальпійських видів, які ростуть, цвітуть та плодоносять на тих ділянках", — каже Ігор Дикий.
Потовчені “джиперами” рослини на горі Петрос. Фото надав Суспільному Ігор Дикий
Наскільки сильно "джипінг" шкодить рідкісним видам тварин
Разом із ґрунтами й рослинами "джипери" нищать нори рідкісних видів гризунів, як-от татранськоїНорик татринський або полівка татринська — один із видів роду нориків, представниць класу ссавців з ряду гризунів. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та інших природоохоронних документів чи снігової полівокПолівка снігова або снігурка альпійська — гризун, один із чотирьох представників роду Chionomys. Ареал в Україні фрагментований на кілька ділянок на Чорногорі та Ґорґанах (можливо, також Свидовці й Мармаросах). Внесена до Червоної книги України, природоохоронний статус — вразливий, а також оселища земноводнихЗемноводні або амфібії — жаби, тритони та саламандри.
"Не забуваймо про карпатського тритонаКарпатський тритон внесений до Червоної книги України. Його поширення в країні обмежене Карпатами: ці амфібії трапляються у Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській областях, альпійського тритонаТритон гірський або альпійський — єдиний вид тритонів роду, відомий своїм яскравим забарвленням. Гірський тритон занесений до Червоної книги України, до II категорії (вразливі види), жовточереву кумкуКумка жовточерева, кумка гірська, жовтобрюшка або джерелянка жовточерева — вид земноводних роду кумок, отруйна амфібія. Внесена до Червоної книги хребетних Міжнародного союзу охорони природи та Червоної книги України. Саме в калюжах на дорогах вони часто відкладають ікру, розмножуються. Потім виростають їхні пуголовки, личинки. І карпатська саламандра аналогічно. Теж розмноження відбувається в таких калабанях. Вони є роздушені, ікра знищена", — каже зоолог.
Дорога на гору Петрос у Карпатах. Фото надав Суспільному Ігор Дикий
Крім того, "джипери", проїжджаючи гучним транспортом, спричиняють шум, який шкодить усім тваринам. Особливо згубним є вплив під час сезону тиші, який триває з 1 квітня до 15 червня.
"Шум моторів шалений. Якщо ми беремо сезон тиші, коли виношують молодняк, самиця може залишити малих, може травмувати з переляку. Тому що коли тварини біжать, тікають, то мале може травмуватися, коли біжить за самкою, бо від того звуку тікає", — розповідає Ігор Дикий.
Джипери у Карпатах. Суспільне Івано-Франківськ
Рев моторів шкодить і під час риковища — сезону парування оленів.
"Коли в нормальний сезон іде парування і їм ніхто не заважає, відповідно, популяція буде розмножуватися. Якщо в той момент завадили їхній шлюбній поведінці, ті олені можуть втекти, залишити територію, відійти в бік. Вже пішло щось не так — і порушено їхнє розмноження", — пояснює зоолог.
Що таке природно-заповідний фонд і кому туди не можна
Разом з нищенням ґрунтів, рослин і створенням дискомфорту для тварин і піших туристів "джипери", а загалом — будь-які водії транспорту з високою прохідністю, також порушують Закон України "Про природно-заповідний фонд". Це — ділянки чи об'єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову чи рекреаційну цінність. Вони виділені для збереження природного розмаїття регіону.
Об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) мають зонування, пояснює старша експертка з екополітики фонду WWF-Україна Софія Шутяк.
"Наприклад, у заповідній зоні однозначно проїзду не повинно бути. Є зона стаціонарної рекреації, де передбачені конкретні доїзди, бо там можуть бути кафе, готелі. Може бути зона регульованої рекреації. Там не мало б бути стаціонарних доріг і проїзду транспорту. Але мала б бути якась логістика, куди б ти міг підійти й потім рухатися пішки", — каже Софія Шутяк.
Табличка про заборону джипінгу і ралі на території природно-заповідного фонду. Суспільне Івано-Франківськ
Частково дозвіл на проїзд транспортом мають працівники природоохоронних органів. Лише для виконання службових обов’язків.
Також 8 січня 2025 року Верховна рада ухвалила зміни до Закону України "Про природно-заповідний фонд", за якими власники господарств, розташованих на території ПЗФ, можуть добиратися туди транспортом, розповідає начальник відділу держеконагляду Карпатського округу Михайло Півторак. У такому разі слід звернутися до адміністрації парку, яка має узгодити й надати дозволи.
Однак, говорить Софія Шутяк, люди зловживають можливістю доїзду на території природно-заповідного фонду:
"Можна завжди сказати: місцева людина їде до себе додому і дійсно має на полонині щось. І паралельно взяла трьох людей зі собою. Вона їде до себе і везе гостей чи вона вже надає послуги туризму?"
