"Ці люди перші, які робили посуд на цих землях". У Тустані досліджують поселення перших землеробів на Франківщині

За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.

Під час археологічних розкопок у селі Тустань на Івано-Франківщині науковці виявили господарську яму неолітичного періоду. Вона датується кінцем VI тисячоліття до нашої ери. Також знайшли археологічні артефакти — глечик періоду лінійно-стрічкової кераміки. Характеризується великими поселеннями з дерев'яними будинками та господарством, заснованим на підсічно-вогняному землеробстві на лесових ґрунтах.Культура характеризується однорідністю посуду сферичної форми, прикрашеного стрічками з тонких ліній у заглибленій техніці виконання, часто — у поєднанні з ямками ("нотний орнамент"). Візерунок складається з рядів подвійних кутів, концентричних ромбів, зиґзаґів, дугоподібних і горизонтальних смуг та рельєфних пласких виступів, кремінь і знаряддя праці трипільської добиА на території сучасних України, Молдови та Румунії й відома великими землеробськими поселеннями, унікальною керамікою та розвиненим мистецтвом.

Про це кореспондентці Суспільного розповів учений секретар Інституту археології НАН України Сергій Теліженко.

Розкопки поселення перших землеробів. Село Тустань, Івано-Франківщина, вересень 2025 року. Суспільне Івано-Франківськ

З його слів, розкопки проводять у межах міжнародного проєкту "Ukrainian History Global Initiative". Загалом на цій території дослідження тривають з 2021 року.

Розкопки проводять на площі 41 квадратний метр. Роботи розпочали 9 вересня. За цей час дослідники знайшли глечик періоду лінійно-стрічкової кераміки, кремінь і знаряддя праці трипільської доби.

Завідувач відділу археології національного заповідника "Давній Галич" Тарас Ткачук показав, як розчищають фрагмент посудини культури лінійно-стрічкової кераміки.

Уламок посуду періоду лінійно-стрічкової кераміки. Суспільне Івано-Франківськ

"Ці люди — перші, які робили посуд на цих землях. Тобто до них не було посуду ліпного. Це — столова кераміка. Їй 8 тисяч років", — каже Тарас Ткачук.

За його словами, ці поселення складалися в довгий будинок, а по його краях були ями.

"Є надія, що між цими двома рядами ям тут десь був їхній будинок. Це — такої стовпової конструкції, дуже довгі будинки до 70 метрів завдовжки", — говорить Тарас Ткачук.

Науковці також знайшли господарську яму неолітичного періоду. Її датують приблизно 5 300-5 200 роками до нашої ери.

"Над ямою зберігся шар епохи неоліту цієї ж культури. Тобто вони спочатку використовували яму для господарських потреб, а коли вона замулилася, закидали її. А пізніше на цьому місці з'явилися представники трипільської культури", — каже Сергій Теліженко.

Він додає, що яма мала господарське призначення, можливо, була смітником. Науковці виявили також сходинки, щоб спуститися до її дна.

Археологи припускають, що ця яма мала видовжену форму. Повністю її відкрити планують у наступному сезоні.

Сходи у господарську яму неолітичного періоду. Суспільне Івано-Франківськ

Науковий співробітник відділу археології національного заповідника "Давній Галич" Ігор Креховецький розповідає, що знахідки сортують "по квадратах".

"Відповідно, складаємо в такі пакетики й потім їх забираємо в археологічну лабораторію, де вони будуть проходити камеральне опрацювання. Це означає, що їх треба буде помити, сфотографувати, замалювати, здати у фондосховище згідно зі списком. Тоді вже їх з фондосховища можна буде брати на виставку", — пояснює Ігор Креховецький.

За його словами, після завершення розкопок ділянку засиплють ґрунтом і її можна буде використовувати для сільськогосподарських потреб.

Староста Тустанського старостинського округу Андрій Гарматюк каже: місцеві жителі ставляться з розумінням до роботи археологів та надають дозвіл на розкопки на своїх земельних ділянках.

"Це є важливі роботи, бо вони дають нам історичні дані про те, як колись жили на цій території люди, як розвивалися, працювали. Якщо виявиться, що тут було поселення, мені здається, що можна буде розвивати це як туристичну галузь", — додає Андрій Гарматюк.