фото: ілюстративне
У медицині дедалі частіше говорять про баланс між спадковістю та способом життя: частина хвороб справді закладена в генах, але значний вплив мають і зовнішні чинники.
Про це журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим.
«Це питання можна умовно розділити на три категорії. Перша — хвороби, що повністю спадкові. Вони виникають через генетичні мутації або пошкодження генів. До них належать, зокрема, фенілкетонурія, муковісцидоз і синдром Дауна.
Друга категорія — хвороби, не пов’язані зі спадковістю. Вони залежать виключно від зовнішніх чинників: інфекцій, травм, опіків або інших впливів довкілля.
Третя, і найбільша група, — хвороби зі спадковою схильністю. Тут частина ризику закладена генетично, але значну роль відіграє спосіб життя», — вказав Руслан Козовий.
За словами лікаря, рівень спадкового ризику у різних людей різний: у когось він може становити лише 5%, а в іншого — понад 55%.
Через це бувають ситуації, коли одна людина веде нездоровий спосіб життя і не хворіє, а інша — дотримується всіх рекомендацій, але все одно стикається із захворюванням.
«Яскравий приклад — відома акторка Анджеліна Джолі. Її генетичний ризик розвитку раку молочної залози становив близько 86%. Тобто більша частина ризику була зумовлена спадковістю, а лише невелика — способом життя.
Водночас в іншої людини спадковий ризик може бути значно нижчим, і тоді саме спосіб життя відіграє ключову роль.
Саме тому лікар-генетик, оцінивши індивідуальний ризик, може дати персоналізовані рекомендації щодо профілактики, які будуть різними для кожного пацієнта», — підкреслив Козовий.
Більше читайте у матеріалі: «Можна передбачити, запобігти та зменшити ймовірність»: лікар-генетик Руслан Козовий про спадкові хвороби та профілактику.
