Резонансна бійка з ТЦК у Ворохті трапилась четвертого липня 2024 року. Місцеві жителі перекривали дорогу, чим заблокували роботу працівників ТЦК та СП.
Відомо, що під час сварки постраждав військовослужбовець Верховинського районного ТЦК та СП. За цим фактом п’ятьом жителям Ворохти, причетним до побиття чоловіка, оголосили підозри. Одному звинуваченому присудили штраф у розмірі 180 тисяч 200 гривень.
Після сутички у ТЦК повідомили, що блокпост прибрали, але документи й надалі перевірятимуть.
Журналісти видання hromadske приїхали на Прикарпаття на судове засідання, щоб дізнатись, яка ситуація зараз із покаранням звинувачених у гучному інциденті на блокпосту, передає Фіртка.
Так, справа про напад на працівника ТЦК була виділена у два кримінальних провадження. У першому — вирок оголосили в лютому 2025 року.
Тепер на черзі ще п’ять обвинувачених, справи яких об’єднали в одне провадження. Їх судять за групове хуліганство. Найвища міра покарання — до п’яти років обмеження волі.
“Особисто я нічого там не вчиняв”, — відповідає на запитання журналістки Мар’яни П’єцух один із п’яти обвинувачених у справі нападу. Інші — коментувати на цю тему відмовились.
Як йдеться в репортажі, на судове засідання, окрім потерпілого військовослужбовця, не з’явився один зі звинувачених, тому розгляд справи перенесли на травень.
Тепер журналісти побували на місці сутички, де колись був блокпост. Місцеві жителі вимагали прибрати контрольно-пропускний пункт, який, за їхніми словами, відлякував від курорту туристів.
“Зараз, як бачимо, його немає і можна вільно заїхати у селище”, — каже Мар’яна П’єцух.
Та, на питання, чи почастішало тепер туристів у Ворохті, прокоментувати виданню більшість місцевих жителів також відмовились.
“Ще в перші два роки війни було трішки краще, а вже з 2024 року — не дуже. Мабуть, на кількість туристів впливає, що всюди перевіряють чоловіків, а жінки самі мало їздять.
Навіть те, що ціну спускаєш, не дуже впливає на продажі”, — розповідає підприємиця Вікторія.
Натомість Іванна Лейбюк, сім’я якої багато років займається туристичним бізнесом, зокрема музеєм “Феєрія карпатського духу”, брала участь в акції проти блокпоста на в’їзді до Ворохти.
“Я думаю, що люди жалкують про ту ситуацію, тому що там був певний емоційний зрив. Дійсно, ніхто не хотів, щоб так склалися обставини. На ситуацію з селища я не думаю, що воно вплинуло. На туризм теж воно якось не вплинуло. Як було, так і є.
Це просто був такий емоційний зрив людей на ту ситуацію, що відбувалася. Була ж проблема не тільки туризму, а й те, що люди з товаром навіть не могли заїхати”, — каже Іванна Лейбюк.
Мешканців довели до точки кипіння, вказує жінка.
“Їхав, наприклад, хлопчина, який возить хліб до нас у село. Його зупинили на блокпості й забрали. Ніхто там не питав, скільки років. Тому це не було пов’язано з туризмом, а з кипінням людей і з людським терпінням.
Усі ми розуміємо, хто має воювати, то він піде і буде воювати. Ми живемо в таких реаліях. Для мене дивно, чого не був покараний ТЦК-шник, який спровокував людей. Чому відкрили провадження на людей, які захищалися. Я на той час казала, що це був захист людський, бо він “наїхав” на жінок і був неадекватний.
Тобто на емоціях хлопці відреагували, як відреагували. Мені здається, мав бути покараний саме ТЦК-шник, який перевищив свої обов’язки. Він не був наляканий, він був навчений дуже добре й знав, що він робить”, — розповідає Іванна Лейбюк.
Проте, вказують, що працівника ТЦК, який зараз є потерпілим від нападу, суд теж покарав. Він сплатив 850 гривень штрафу за те, що, намагаючись виїхати якомога далі від обуреного натовпу, службовим авто наїхав на інший транспортний засіб одного з учасників акції.
Учасники протесту вважають, що саме представник ТЦК спровокував усю ситуацію, коли перед тим відштовхнув телефон жінки, яка його знімала. І це людей збурило ще більше.
“Тепер, коли щось робиться, то десять разів думається, а потім робиться. Є дуже багато людей, які засуджують, що розвивається бізнес під час війни. Але економіку країни треба піднімати. Будь-яким чином. Коли ти працюєш, маєш можливість і задонатити, і своїм допомогти, тому що майже в кожного хтось воює.
Усі воюють або якось залучені. Тому економіка мусить розвиватися, інакше Україна не виграє цю війну”, — висловлюється Іванна Лейбюк.
У репортажі також згадують чимось подібний інцидент в місті Космач, де в лютому 2024 року перекривали дорогу й напали на авто з дитиною всередині.
Тоді група місцевих жінок заблокувала в’їзд у село, перекривши дорогу, таким чином виступаючи проти заїзду туди ТЦК і мобілізації чоловіків. Розповідають, що в пориві гніву вони тоді напали на авто, в якому була жінка з дитиною, і тепер триває судовий розвиток цієї справи.
Хоча вже й минув понад рік від моменту сутички, дотепер жодного вироку немає.
Журналістка каже, що з трьох обвинувачених жінок хтось постійно не може прийти на суд, а тому засідання переносять. Зокрема, одна з жінок уже за кордоном — її подали у розшук.
“Ми спілкувалися з місцевим населенням, і, чесно, ми не відчули якогось розкаяння в тій ситуації, яка відбулася.
Ба більше, жінку, яка постраждала, вважають досі винною. Мовляв, вона сама все і спровокувала”, — зазначає Мар’яна П’єцух.
Голова Космацької сільської ради Дмитро Мохначук пригадує, що жінка, яку вважають винною, з їхньої громади, і навіть її родина не схвалила її дій.
“Та дівчина напередодні активно додавалася в друзі в соцмережі: ми ведемо парафіяльну сторінку, і я бачу, як її профіль [ред. — кількість підписників] збільшується, збільшується, збільшується. Тобто це йшла “накрутка” людей для того, щоб потім вкинути провокації.
Важливо розуміти одне — ніхто не бив дитину, ніхто не бив цю жінку”, — розповідає о. Ігор, настоятель церкви Пресвятої Трійці в Космачі.
На думку місцевих мешканців, ця бійка навіть допомогла частково вирішити ситуацію з ТЦК, мовляв, тепер туди працівники військкоматів їздять вже не так часто.
“Наше село зробили фігурантом, щоб показати приклад іншим. Мовляв, раніше Космач був столицею Бандерівщини, а тепер саме вони не хочуть іти воювати. Але з нашого села багато і пішло воювати, і з перших днів.
Люди тут завжди відстоювали таку, знаєте, сторону справедливості”, — зазначає о. Василь, настоятель церкви святих Петра і Павла в Космачі.
Так, мешканці Космача схиляються до думки, що інцидент був провокацією.
