Назавжди 34-річний Василь Луцан із села Слобідка Войнилівської громади на Івано-Франківщині захоплювався технікою, працював за кордоном. У житті тихий, спокійний і добрий, він став на захист рідної землі з початку повномасштабної війни. Загинув 9 серпня 2023 року. Того дня ворог накрив мінометним вогнем близько 200 бійців. 29 Травня, 2024, 13:00 Калуш Переглядів: 547 
Василь Луцан загинув поблизу Старомайорського Донецької області. Вічна пам’ять Герою і співчуття рідним! Реклама Головні новини Калуша та Прикарпаття у Телеграм
Василь Луцан — матрос, оператор протитанкового відділення взводу вогневої підтримки роти морської піхоти 1-го батальйону морської піхоти військової частини А2802. Народився 24 лютого 1989 року в села Слобідка Калуського району Івано-Франківської області, йдеться в проєкті “Спогади крізь віки”, повідомляють “Вікна”.
Усе дитинство хлопця пройшло у рідному селі. У 1996 році розпочав навчання у Кудлатівській початковій школі, згодом продовжив навчання в Перевозецькій ЗОШ I-II ступенів, де здобув середню освіту. Василь був тихим, врівноваженим хлопцем, чуйним та відкритим. Ніколи не тримав образ, пригадує однокласник Микола Яцущак.
Після закінчення школи Василь продовжив навчання у Войнилівському ПТУ №34, яке успішно закінчив у 2000 році. Дуже захоплювався технікою, працював у «Калушавтодорі». Згодом — за кордоном, допомагав сестрі та мамі.
З червня 2023 року Василь був призваний на військову службу до лав Збройних сил України оператором протитанкового відділення взводу вогневої підтримки роти морської піхоти першого батальйону морської піхоти військової частини А2802 у званні матрос.
У житті тихий, спокійний і добрий, він став на захист рідної землі і її незалежності, бо мав велике серце переповнене любов’ю до України, до рідної землі, мови, природи, людей. Молодий мужній воїн мав мрії та плани на життя, проте російські окупанти зруйнували його майбутнє.
Загинув 9 серпня 2023 року внаслідок поранень, не сумісних із життям, під час виконання бойового завдання в результаті мінометного обстрілу противником поблизу населеного пункту Старомайорське Донецької області.
Сестра Леся пригадує, що того дня загинуло близько 200 військовослужбовців.
«Їх «накрило» з ворожої артилерії. Мій брат був націоналістом, любив партизанські пісні й з 2014 по 2015 рік допомагав хлопцям копати окопи. Він був з тих, хто за власним бажанням і за покликом серця хотів боронити свою країну від ворога».
Похований військовослужбовець Василь Луцан у рідному селі Слобідка на Івано-Франківщині.
