Фото: Міністерство культури Грузії
26 жовтня у Грузії відбудуться чергові парламентські вибори. І цього разу вони важливі тим, що визначиться найближче майбутнє – збереже Грузія рух до Європи чи знову повернеться «під крило» Росії. Правляча партія “Грузинська мрія” все більше тяжіє до останнього варіанту. Чого чекати від цих виборів, журналіст Коротко про дізнавався у громадського діяча та політичного експерта Бачо Корчілави.
Опозиція може перемогти, якщо не буде фальсифікацій
– Чим примітні ці вибори в Грузії, правда, що це останній вибір країни між Європою та Росією?
– Ні, грузини свого часу вже віддали 80% своїх голосів на користь Євросоюзу та НАТО. Але ці вибори цікаві тим, що на них все вирішиться остаточно, незалежно від того, намагатиметься Росія чіплятися за весь Південнокавказький регіон чи послабить свою хватку. І поки що тут немає однозначної відповіді.
– Чиї шанси на перемогу більші – правлячої «Грузинської мрії», проросійського олігарха Бідзини Іванішвілі чи опозиційного «Національного руху», який заснував Михайло Саакашвілі, та інших опозиційних сил?
– Думаю, що правляча партія «Грузинська мрія» набере достатньо голосів для простої більшості в парламенті, але не матиме абсолютної більшості. Тому для них важливо протягнути до парламенту своїх сателітів, щоб і далі утримувати владу.
– Але соцопитування показують, що сумарно опозиційні рухи – «Національний рух», «Коаліція за зміни», «Сильна Грузія», Блок «Єдність» та інші – теоретично можуть набрати стільки голосів, щоб випередити «Грузинську мрію». Наскільки це реально?
– Це також реально, але за умови, що не буде тотальних фальсифікацій з боку влади. Тому що народ не налаштований їх терпіти. У Грузії референдум пройшов давним-давно і показав більше 80 відсотків за ЄС та НАТО. У Грузії проблема зараз не в суспільстві, а у владі.
Грузинська влада маніпулює євроінтеграцією
– Ви кажете, що правляча партія «Грузинська мрія» маніпулює європейським курсом, а ось за фактом вони вже відмовилися від руху до Європи чи ні?
– Насправді вони навряд чи офіційно відмовляться остаточно від європейського курсу. Вони більше заграватимуть, балансуватимуть то туди, то сюди, і нашим, і вашим. Вони з ранку роблять антизахідні заяви, а надвечір – зворотне. Але ці заяви більше спрямовані на внутрішнє користування. І там дуже багато маніпуляцій. Правильно було б називати “Грузинську мрію” – “Грузинською маніпуляцією”.
Вони й досі запевняють, що є проєвропейською силою. А виборець любить піддаватися маніпуляціям, чи то грузинський виборець, чи український.
– На саміті Євросоюзу минулого тижня вже заявили, що рух на шляху Грузії до ЄС припинено. Чим це загрожує країні?
– Так, це реакція Європи на маніпуляцію грузинської влади на темі євроінтеграції. І тепер Євросоюз пропонує наступним кроком скасувати безвізовий режим для громадян Грузії. І ось тоді «Грузинській мрії» буде ще легше маніпулювати виборцями. Відібрати безвіз дуже легко, але це буде погано не для влади Грузії, а для пересічних громадян.
Але й Європа дуже рішуча у своїй нерішучості. Зараз Україна має у чому проблему? У небажанні Європи ухвалити політичні рішення щодо членства України в НАТО та ЄС. Тому що вони завжди на щось озираються, чогось побоюються. А нехай Європа згадає 2008 рік, війну в Грузії, коли вона тоді навіть санкції не ввела проти Росії. І цим відкрила шлях агресії в Україну. Тому зараз, якщо вони далі продовжуватимуть цю політику, то гірше буде всьому регіону.
Опозицію заборонити не вдасться
– Президент Грузії Саломе Зурабішвілі є критиком «Грузинської мрії» і підтримує опозицію проєвропейську. Як це може вплинути на вибори та допомогти опозиціонерам?
– Ніяк. Справа в тому, що зараз у неї політичної ваги не так багато. Крім того, вона свого часу стала президентом завдяки підтримці партії «Грузинська мрія» та її господаря олігарха Бідзини Іванішвілі. З іншого боку, вона була громадянкою Франції, а громадянство Грузії їй надавав Михайло Саакашвілі. Вона часто «перестрибувала» з «колін» Саакашвілі на «коліна» Іванішвілі. Тому, і з цього погляду, їй немає віри.
– Наскільки велика ймовірність силового протистояння між проросійськими та проєвропейськими силами? Голова правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі пообіцяв заборонити головні опозиційні сили в країні, якщо отримає конституційну більшість у новому парламенті після виборів.
– Імовірність конфлікту висока. Щодо заборони опозиції, то це ж ідіотизм! Що далі заборонять – жити, думати…
– А наскільки цей ідіотизм реальний?
– На жаль, у наш час ідіотизм часто буває реальним. Але заборонити опозицію у Грузії навряд чи вдасться. Тому що грузинська влада остаточно потрапить до міжнародної ізоляції. Адже у того ж Бідзіни Іванішвілі 2 млрд доларів заморожено у швейцарському банку. І в нього ще є паспорт громадянина Франції, крім паспорта громадянина Росії та громадянина Грузії. Його діти живуть у США, Європі. І він чітко розуміє, з чим «грає».
Тож він навряд чи заборонить опозицію. Гратиме з цим він, десь напружуватиме її, потім відходитиме від погроз. Він дуже хитрий і завжди був таким. Колись він був полум’яним соратником Саакашвілі, потім став не менш полум’яним його супротивником. Зараз він бореться з усією опозицією, з якоюсь абсолютно уявною «партією війни» – колективним Заходом. Його головне завдання – утриматися при владі, а тому можна торгувати всім, що є. Іванішвілі – людина, яка завжди вміла приторговувати всім.
Росія продовжуватиме втручатися
– Росія може якось вплинути на ці вибори? У Москві вже заявили, що вони не дадуть програти “Грузинській мрії”.
– Коли в Москві це кажуть, то це лише допомагає «Грузинській мрії» швидше програти вибори. Але Росія все-таки може вплинути на вибори, наприклад, розпочавши нову війну з Грузією. У Москві розуміють, що не виграють в Україні, і намагаються пом’якшити цей удар, зберігши контроль над Південним Кавказом. Тому що цей регіон – це великий хаб із транспортування енергоносіїв та велика гра за великі енергоресурси. Ми знаємо, що в Європі зараз у багатьох країнах є рецесія, бо немає дешевих російських енергоресурсів. І це прямо б’є по їхній економіці та виробництву. Тому Росія намагається відновити свій контроль над Південним Кавказом і Центральною Азією.
– Той факт, що при владі знаходиться проросійська «Грузинська мрія», означає, що частина грузинів змирилася із залежністю від Москви?
– Так, звичайно. Але ми чудово пам’ятаємо, як і абсолютно проєвропейськи налаштована Україна обрала Януковича. Темні часи бувають у житті будь-якої країни.
– Як ви вважаєте, як позначаться ці вибори на долі Саакашвілі? Випустять його нарешті і чи впливає він якось на ці вибори?
– Якщо опозиція переможе, то його випустять на волю. Але на політичні процеси в країні він зараз взагалі не впливає. Тому що Саакашвілі – це вже минуле Грузії. Свою роль у становленні країни він виконав, але тепер час інших політиків. Я сподіваюся, що після виборів 26 жовтня і Бідзіна Іванішвілі теж стане минулим Грузії.
