За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
За майже два роки у російській неволі Володимир Кутовий пройшов три етапи. У них пережив численні побої й допити, голки під нігтями та "ребра, загнані в легені". Чоловік потрапив у полон 29 серпня 2023 року. У цей день, попри наказ від командування залишити українців живими, росіяни застрелили одного з побратимів Володимира "для втихомирення інших".
Чоловіка обміняли 23 липня 2025 року. Він каже: щасливий, що вдалося повернутися в Україну, адже після чергового побиття в неволі був на межі загибелі.
Володимир Кутовий розповів Суспільному про те, як пішов на фронт, щоб "бути ближче до сина", день, коли потрапив у полон, та сім’ю, яка майже два роки чекала його.
Володимир Кутовий та його сімʼя. Суспільне Івано-Франківськ
Пішов на фронт, щоб бути ближче до сина
Військовослужбовець Володимир Кутовий родом — із села Рівня Івано-Франківської області. Він добровільно вступив до війська у травні 2022 року, коли мобілізували його сина.
"Забрали сина, Володю, і я пішов за ним. Ближче записався в його батальйон, аби мені було на душі спокійніше. Ми були лише в різних ротах. Наші позиції були на відстані десь 500 метрів, тому не часто бачилися, але він приїжджав до мене, я до нього їхав", — говорить Володимир Кутовий.
Чоловік був командиром відділення 201 батальйону 102 окремої бригади територіальної оборони. Служив на Запорізькому та Донецькому напрямках.
Останній бій
Удосвіта 29 серпня 2023 року росіяни оточили їхню позицію у селі Новодарівка Запорізької області.
"Вони зайшли повз нас, ззаду нас і спереду. Ми відстрілювалися, як могли, але нас закидали гранатами. Я і ще троє хлопців залишилися живими, але ми всі були "трьохсоті", — каже Володимир Кутовий.
Звільнений з полону РФ Володимир Кутовий. Суспільне Івано-Франківськ
Зі слів бійця, в полон їх захопили призначенці "Шторм Z".
"Це — "зеки". Там ще був якийсь чеченець. Провели нас два з половиною кілометри й сказали лягти. Далі вели. Там було все заміноване — міна на міні. Вадик ту міну зачепив, а чеченець каже: "Я тебе, заразу, на тій посадці за***рю (вбʼю — ред.)" Нас вперед повели, Вадик відстав. Кинули на землю, потім дивлюся — Вадика принесли на носилках. По ньому "трупні" плями вже пішли", — пригадує Володимир Кутовий.
