Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня щоб звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, та для підтримки людей з подібними захворюваннями. Основна мета – скоротити поширеність захворювань, пов’язаних з психічними розладами: депресивні стани, фобії, розлади особистості, алкогольна та наркотична залежності, шизофренія, недоумкуватість, порушення свідомості тощо.
Сьогодні перед людством стоїть низка проблем у сфері охорони здоров′я. Спалахи сучасних інфекційних хвороб, проблеми зі здоров′ям в умовах війни призводять до нестабільності соціально-політичної ситуації у світі і як наслідок – погіршення психічного здоров′я населення. Питання охорони психічного здоров’я всіх верств населення є питанням національної безпеки країни. Від якості надання психолого-психіатричної допомоги залежить в якій психологічній зоні ми будемо перебувати – чи зоні страхів, в зоні навчання чи в зоні особистісного творчого зростання та творчої реалізації.
Світовий сучасний досвід збройної боротьби, а також вибір Україною європейського вектору розвитку вказують на існування та зростання цінності життя людей, їхнього здоров’я.
Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси.
Сучасне життя само по собі сприяє стресам: зміни в житті політичному, економічному, негаразди на роботі, та й просто поїздка в громадському транспорті призводять до того, що людина зі своїми стресами починає миритися, а так і до депресії недалеко.
Профілактика починається зі знання і розуміння перших ознак і симптомів психічних захворювань. Батьки і вчителі можуть сприяти формуванню у дітей та підлітків життєвих навичок, необхідних для подолання повсякденних труднощів удома і в школі.
Стреси стали складовою частиною життя сучасної людини. Люди борються з ними, не замислюючись про те, що потрібно не боротися, а недопускати їх.
Найпоширеніша проблема, пов’язана з розладами психіки – це депресія.
На жаль, українці не звикли з власної ініціативи звертатися до психіатрів, спеціалісти стурбовані тим, що звернення відбувається вже на кінцевих стадіях розвитку хвороби, коли її зупинити вже неможливо.
В більшості випадків людина, незважаючи на вік, професію чи рівень доходів, може самостійно розібратися з рядом питань, що її хвилюють. Але в деяких критичних випадках консультації психолога, психотерапевта або ж психіатра будуть дуже доречними або навіть необхідними.
Навіть якщо обставини неможливо змінити, психологія допомагає змінити власне ставлення до них.
За психологічною допомогою слід звертатися, якщо людина:
- має схильність до тривожних думок;
- має проблеми у спілкуванні з людьми;переживає травматичні події та зміни в житті;
• втратила близьких.
Психіатр знадобиться, якщо людина:
• має емоційні порушення (у т. ч. після пережитого травматичного досвіду);
• відчуває розлади настрою (наприклад, апатію);
• потерпає від панічних атак, фобій, навʼязливих думок;
• має тривалі розлади сну, розлади харчової поведінки;
• відчуває слухові або зорові галюцинації;
• фіксує суїцидальні думки або думки про завдання ушкоджень собі чи іншим;
• має залежності.
Для того, щоб ніколи не довелося мати справу з психічними захворюваннями, важливо не лікувати наслідки, а попереджати та запобігати можливій появі недуги. Фізичний і психічний стан людини тісно взаємопов’язані.
Існує кілька правил для підтримки здорового тіла і духу.
- Здоровий сон, режим дня та відпочинок
- Відмова від шкідливих звичок (паління, зловживання алкоголем, соціальними мережами в режимі 24/7).
- Фізична активність та активність протягом дня.
- Збалансоване харчування.
- Хобі та захоплення.
- Спілкування з цікавими і позитивними людьми.
- Уміння і можливість виговоритися.
- Піклування про себе та неігнорування причинами поганого самопочуття і стресу.
Важливо розуміти, що усі поради для подолання стресу, суперефективні у мирний час, та їх дія суттєво обмежена та матиме знижену ефективність у військовий час. Однак, за можливості їх використати, застосовуйте для себе чи своїх близьких усі можливі способи подолання стресу, для зменшення його наслідків. Просто із розумінням, що треба більше часу та терпіння, більше зусиль та ще більше любові до себе й до тих, хто поруч.
Фельдшер санітарний відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань Рогатинського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Богданна Демська
